–озд≥л III. √осподарське законодавство
І 1. ѕон¤тт¤, ознаки та особливост≥ господарського законодавства
Ќорми господарського права ¤к загальн≥ правила повед≥нки суб'Їкт≥в
господарських в≥дносин функц≥онують завд¤ки своњй нормативн≥й форм≥ - форм≥
нормативних акт≥в. —аме у форм≥ нормативних акт≥в норми господарського права
приймаютьс¤, вивчаютьс¤ ≥ застосовуютьс¤, тобто функц≥онують ¤к загальн≥
обов'¤зков≥ правила господарюванн¤. ¬≥дпов≥дно господарське законодавство
загалом можна визначити ¤к систему нормативних акт≥в, ¤к≥ зг≥дно ≥з законом Ї
≥нституц≥йними джерелами господарського права. ќсновними джерелами
господарського права Ї саме закони та ≥нш≥ нормативн≥ акти. “ак≥ форми права,
¤к звичай, судовий прецедент, у ц≥й сфер≥ застосовуютьс¤ р≥дко.
—истема господарського законодавства загалом обумовлена предметом регулюванн¤.
ќф≥ц≥йно меж≥ цього предмета не визначен≥ через в≥дсутн≥сть у даному
законодавств≥ кодиф≥кованого нормативного акта типу √осподарського
( омерц≥йного) кодексу. “ому теоретично обгрунтовуютьс¤ два визначенн¤ меж
предмета господарського законодавства.
«г≥дно з першим визначенн¤м предметом господарського законодавства Ї
господарськ≥ в≥дносини у спец≥альному розум≥нн≥, тобто в≥дносини м≥ж
орган≥зац≥¤ми щодо виробництва ≥ реал≥зац≥њ (поставки, куп≥вл≥-продажу, м≥ни)
продукц≥њ, в≥дносини у кап≥тальному буд≥вництв≥, в≥дносини у закуп≥вл≥
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в аграрних товаровиробник≥в (агроп≥дприЇмств та
фермерських господарств), в≥дносини орган≥зац≥й ус≥х вид≥в транспорту з
кл≥Їнтами та м≥ж собою, в≥дносини у державному страхуванн≥,
зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, планов≥ та господарсько-процесуальн≥
в≥дносини. ÷е точка зору представник≥в теор≥њ господарського права. «г≥дно з
нею господарське законодавство ¤вл¤Ї собою самост≥йну галузь - систему
нормативних акт≥в, правила ¤ких регулюють господарськ≥ в≥дносини щодо
орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ в галуз≥ сусп≥льного
виробництва та об≥гу.
“еор≥¤ господарського права виходить з того, що ¤к галузь господарське
законодавство окреслене лише господарськими в≥дносинами ≥ не включаЇ вс≥х
нормативних акт≥в (ф≥нансового, адм≥н≥стративного, трудового права тощо), ¤к≥
теж регулюють народне господарство. ” такому спец≥альному значенн≥ господарське
законодавство кодиф≥ковано лише частково, стосовно окремих вид≥в господарських
в≥дносин: транспортних, господарсько-процесуальних.
ƒруге визначенн¤ предмета господарського законодавства формулюЇтьс¤ не за
предметом регулюванн¤ ("господарськ≥ правов≥дносини"), а за
"критер≥Їм адресата" - за в≥дношенн¤м нормативних акт≥в до народного
господарства, адресуванн¤м њх цьому об'Їктов≥ (а не господарюючим суб'Їктам
майнових в≥дносин).
«г≥дно з цим визначенн¤м господарське законодавство Ї сукупн≥стю нормативних
акт≥в, ¤к≥ регулюють ус≥, а не т≥льки господарськ≥, правов≥дносини у народному
господарств≥. “аке визначенн¤ терм≥на "господарське законодавство"
узагальнюЇ адресоване економ≥ц≥ цив≥льне (насправд≥ господарське), трудове,
ф≥нансове, земельне, еколог≥чне та ≥нш≥ окрем≥ системи законодавства. “обто це
безмежно широка "суперсистема" законодавства ("безмежний
нормативний масив"). ѕрихильники ц≥Їњ теор≥њ називають господарське
законодавство не галуззю, а "нормативним масивом" - терм≥ном,
зм≥стовно-пон¤т≥йн≥ меж≥ ¤кого з'¤сувати важко. ¬≥н охоплюЇ вс≥ нормативн≥
акти, ¤к≥ так чи ≥накше стосуютьс¤ народного господарства. ¬раховуючи, що ≥
суто господарсько-правових акт≥в у нас дуже багато, наукова ц≥нн≥сть ц≥Їњ
теор≥њ досить сумн≥вна.
ќзнаки та особливост≥ господарського законодавства, одн≥Їю з ¤ких Ї комплексний
зм≥ст основних нормативних акт≥в, б≥льш повно характеризують цю галузь
законодавства. ѕереважна б≥льш≥сть нормативних акт≥в господарського
законодавства включаЇ норми двох ≥ б≥льше галузей права.
як приклад можна навести «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥".
÷е акт господарського законодавства, ¤кий м≥стить норми господарського або
цив≥льного (статт≥ 10, 20 ≥ 21), адм≥н≥стративного (ст. 16), ф≥нансового
(статт≥ 18, 23 ≥ 24), трудового (ст. 19) та ≥нших галузей права.
омплексними Ї й ≥нш≥ (кодиф≥кован≥) акти господарського законодавства, зокрема
транспортн≥ статути та кодекси.
ƒругою ознакою ≥ особлив≥стю господарського законодавства Ї те, що воно включаЇ
в себе одногалузев≥ акти господарського
(цив≥льного) законодавства. “акими сл≥д вважати ѕоложенн¤ про поставки
продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ та ѕоложенн¤ про поставки товар≥в
народного споживанн¤. ¬они одногалузев≥, бо регулюють в≥дносини щодо укладанн¤
та виконанн¤ в≥дпов≥дних господарських договор≥в.
ќб'Їктивною ознакою господарського законодавства Ї множинн≥сть акт≥в, зумовлена
тим, що:
1) це законодавство регулюЇ р≥зн≥ види господарськоњ д≥¤льност≥ (промислову,
буд≥вельну, транспортну, комерц≥йну тощо), кожен з ¤ких маЇ ≥стотн≥
особливост≥, ¤к≥ враховуютьс¤ у спец≥альних актах;
2) в економ≥ц≥ на¤вн≥ р≥зн≥ форми власност≥ (приватна, колективна, державна),
що теж в≥дпов≥дним чином диференц≥юЇ акти господарського законодавства;
3) на територ≥њ ”крањни до цього часу застосовуютьс¤ окрем≥ акти законодавства
—оюзу –—– з питань, ¤к≥ не врегульован≥ законодавством ”крањни (в тому числ≥ ≥
стосовно законодавчого регулюванн¤ господарських в≥дносин), за умови, що вони
не суперечать онституц≥њ ≥ законам ”крањни;
4) немаЇ кодиф≥кованого акта господарського законодавства, натом≥сть д≥Ї значна
к≥льк≥сть акт≥в, прийн¤тих вищим та центральними органами державноњ виконавчоњ
влади.
« названих об'Їктивних фактор≥в ≥ суб'Їктивних причин випливаЇ висновок про те,
що кодиф≥кувати господарське законодавство нав≥ть у великому акт≥
(√осподарському чи омерц≥йному кодекс≥) буде дуже важко. “ому ¤к один з
вар≥ант≥в, ¤к перший крок на шл¤ху систематизац≥њ господарського законодавства
можлива його ≥нкорпорац≥¤, тобто прийн¤тт¤ «воду господарського законодавства
”крањни.
Ќаступною ознакою господарського законодавства ”крањни Ї його поЇднанн¤ з
комерц≥йним правом ≥нших крањн та м≥жнародними договорами з господарських
питань. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з певними принципами, зазначеними нижче.
ѕринцип пр≥оритету спец≥альних норм м≥жнародного догов≥рного права над загальними
нормами господарського права ”крањни. ÷ей принцип сформульований, зокрема, у
ст. 4 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥": "якщо
м≥жнародним договором або м≥жнародною угодою встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥,
що м≥стить законодавство про п≥дприЇмства, то застосовуютьс¤ правила
м≥жнародного договору або м≥жнародноњ угоди". « цього принципу виходить,
наприклад, ≥нвестиц≥йне законодавство ”крањни.
ѕринцип наданн¤ нормам м≥жнародних економ≥чних договор≥в статусу нац≥онального
законодавства ”крањни. «аконом ”крањни "ѕро д≥ю м≥жнародних договор≥в на
територ≥њ ”крањни" в≥д 11 грудн¤ 1991 p. встановлено, що "укладен≥ ≥
належним чином ратиф≥кован≥ ”крањною м≥жнародн≥ договори становл¤ть нев≥д'Їмну
частину нац≥онального законодавства ”крањни й застосовуютьс¤ в пор¤дку,
передбаченому дл¤ норм нац≥онального законодавства". якщо такого пор¤дку
не встановлено, пр≥оритет зг≥дно з нормами м≥жнародного права мають норми
м≥жнародних договор≥в.
“рет≥м принципом поЇднанн¤ господарського законодавства ”крањни з комерц≥йним
правом ≥нших крањн Ї право стор≥н зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в обирати
(погоджувати виб≥р) право крањни, ¤ким визначаютьс¤ права та обов'¤зки стор≥н
договор≥в. «аконодавством ”крањни також передбачено, що за в≥дсутност≥ згоди
стор≥н щодо застосовуваного права д≥Ї право крањни м≥сцезнаходженн¤ (основного
м≥сц¤ д≥¤льност≥, заснуванн¤, ѕроживанн¤) сторони - виконавц¤ договору:
продавц¤, наймодавц¤, перев≥зника, кредитора, поручител¤ тощо (ст. 6 «акону
”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть"). ÷е так званий принцип
м≥сц¤. “еритор≥альний принцип д≥Ї також стосовно де¤ких вид≥в договор≥в (про
створенн¤ сп≥льного п≥дприЇмства, про виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т та
≥н.), коли застосовуЇтьс¤ право крањни, на територ≥њ ¤коњ створюЇтьс¤ та
реЇструЇтьс¤ —ѕ, виконуютьс¤ роботи чи зд≥йснюЇтьс¤ ≥нша д≥¤льн≥сть.
«авершуючи розгл¤д цього питанн¤, сл≥д зазначити, що пон¤тт¤ "господарське
законодавство" охоплюЇ ¤к господарськ≥ закони у власному значенн≥, так ≥
≥нш≥ нормативн≥ акти з питань господарськоњ життЇд≥¤льност≥. ÷е законодавство
включаЇ в себе ≥ так зване в≥домче господарське законодавство. ƒо в≥домчих
нормативних акт≥в належать у такому раз≥ т≥, що мають нормативну силу стосовно
прав та обов'¤зк≥в суб'Їкт≥в господарських в≥дносин. ÷е нормативн≥ акти м≥н≥стерств,
державних ком≥тет≥в, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади, ¤к≥ зд≥йснюють державне
управл≥нн¤ економ≥кою.
Ќезважаючи на те, що стосовно господарських в≥дносин запроваджено принципи
пр¤моњ д≥њ закон≥в ≥ сфера д≥й в≥домчого господарського законодавства таким
чином обмежуЇтьс¤, його питома вага у склад≥ господарського законодавства ще
досить значна. ўоб забезпечити законн≥сть акт≥в в≥домчого законодавства, њх
в≥дпов≥дн≥сть законам та п≥дзаконним нормативним актам, ”казом ѕрезидента
”крањни "ѕро державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств та
≥нших орган≥в виконавчоњ влади" в≥д 3 жовтн¤ 1992 р. в ”крањн≥ введено
державну реЇстрац≥ю в≥домчих нормативних акт≥в, њњ зд≥йснюють: ћ≥н≥стерство
юстиц≥њ ”крањни - щодо нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств, ≥нших центральних
орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю;
√оловне управл≥нн¤ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥
рим - щодо нормативно-правових акт≥в м≥н≥стерств ≥ республ≥канських ком≥тет≥в јвтономноњ
–еспубл≥ки рим; обласн≥, ињвське та —евастопольське м≥ськ≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ
- щодо нормативно-правових акт≥в обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ
м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, њх управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в, а
також м≥сцевих орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю; районн≥, районн≥
у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ - щодо нормативно-правових
акт≥в районних, районних у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ державних адм≥н≥страц≥й,
њх управл≥нь, в≥дд≥л≥в, ≥нших п≥дрозд≥л≥в.
ƒо господарського законодавства належать також нормативн≥ акти, ¤к≥ в теор≥њ
права називають локальними, або статутними. ÷е статути ≥ установч≥ договори
п≥дприЇмств, господарських товариств, господарських об'Їднань, положенн¤ про
структурн≥ п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств, у тому числ≥ в≥докремлен≥ (ф≥л≥њ,
представництва, в≥дд≥ленн¤). —укупн≥сть цих нормативних акт≥в з юридичноњ точки
зору Ї своЇр≥дним елементом господарського законодавства.
ѕо-перше, зазначен≥ акти приймаютьс¤ (затверджуютьс¤), ¤к правило, тими
суб'Їктами, статутн≥ процедури функц≥онуванн¤ ¤ких вони регулюють, тобто
п≥дприЇмствами (щодо державних п≥дприЇмств д≥Ї пор¤док затвердженн¤ њхн≥х
статут≥в уповноваженими на це органами), товариствами, концернами,
корпорац≥¤ми, асоц≥ац≥¤ми тощо. «в≥дси джерелом юридичноњ сили статут≥в,
установчих договор≥в тощо Ї нормотворч≥ повноваженн¤ саме цих ос≥б ¤к основаних
на закон≥ соц≥альних ≥нститут≥в. ћеж≥ таких повноважень визначен≥ законом,
тобто статутне право грунтуЇтьс¤ на закон≥. ѕо-друге, за колом ос≥б так≥ акти Ї
суб'Їктними", тобто поширюютьс¤ лише на тих суб'Їкт≥в, що њх прийн¤ли.
«в≥дси визначенн¤ локальн≥.
І 2. Ќормативн≥ акти господарського законодавства: пон¤тт¤ та види
¬изначенн¤ нормативного акта господарського законодавства грунтуЇтьс¤ на загальнотеоретичному
пон¤тт≥ "нормативний акт".
Ќормативний акт господарського законодавства ¤вл¤Ї собою оф≥ц≥йний письмовий
документ компетентного органу держави, ¤кий Ї джерелом норм господарського
права, тобто встановлюЇ (зм≥нюЇ) або припин¤Ї норми господарського права.
Ќорма господарського права - це елемент системи комплексноњ галуз≥
господарського права. Ќормативний акт д≥Ї ¤к елемент зовн≥шньоњ форми
господарського права, елемент комплексноњ галуз≥ господарського законодавства.
« цього визначенн¤ випливають дв≥ основн≥ ознаки нормативного акта
господарського законодавства. ѕерша стосуЇтьс¤ зм≥сту, за ¤ким нормативний акт
Ї оф≥ц≥йним джерелом правовоњ ≥нформац≥њ про чинн≥ норми права у сфер≥
господарськоњ д≥¤льност≥. ƒруга ознака стосуЇтьс¤ форми. Ќормативний акт - це
юридично-техн≥чна форма встановленн¤, опубл≥куванн¤ ≥ застосуванн¤ норм
господарського права.
як форма господарське законодавство Ї основним видом правовоњ ≥нформац≥њ,
визначенн¤ ¤коњ даЇ «акон ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю" в≥д 2 жовтн¤ 1992
рј «г≥дно з≥ ст. 22 цього «акону господарське законодавство Ї "сукупн≥стю
документованих або публ≥чно оголошених в≥домостей про право, його систему,
джерела, реал≥зац≥ю, юридичн≥ факти, правов≥дносини, правопор¤док,
правопорушенн¤ ≥ боротьбу з ними та њх проф≥лактику тощо".
ўоб забезпечити доступ до законодавчих та ≥нших нормативних акт≥в ус≥м
громад¤нам, держава забезпечуЇ виданн¤ цих акт≥в масовими накладами у
найкоротш≥ строки п≥сл¤ набранн¤ ними чинност≥. ÷¤ норма «акону, на жаль,
виконуЇтьс¤ не належним чином, особливо щодо п≥дзаконних акт≥в господарського
законодавства.
ѕон¤тт¤ нормативного акта господарського законодавства багатозначне. ¬оно
визначаЇ р≥зноман≥тн≥ щодо юридичноњ сили, форми ≥ сфер д≥й нормативн≥ акти.
“ому њх класиф≥кують на види шл¤хом визначенн¤ акт≥в господарського
законодавства за двома основними критер≥¤ми: юридичною силою акт≥в та зм≥стом
норм господарського права, ¤к≥ вони встановлюють.
«г≥дно з юридичною силою господарське законодавство функц≥онуЇ ¤к вертикальна
≥Їрарх≥чна система нормативних акт≥в. —труктура ц≥Їњ системи зумовлена
структурою орган≥в законодавчоњ ≥ державноњ виконавчоњ влади, ¤к≥ мають
законодавч≥ ≥ нор-мотворч≥ повноваженн¤ щодо регулюванн¤ господарськоњ
д≥¤льност≥. ¬ н≥й можна вид≥лити к≥лька блок≥в, головним з ¤ких Ї господарське
законодавство, що грунтуЇтьс¤ на статт¤х ≥ нормах онституц≥њ ”крањни про
власн≥сть, про п≥дприЇмництво, про компетенц≥ю вищих орган≥в державноњ влади
(¬ерховноњ –ади,
ѕрезидента, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в) у нормативному регулюванн≥ господарськоњ д≥¤льност≥.
ƒругий блок становл¤ть господарськ≥ закони, њх можна класиф≥кувати ¤к:
загальн≥ («акон ”крањни "ѕро власн≥сть"; ÷ив≥льний кодекс, ¤кий
регулюЇ основн≥ види господарських в≥дносин ≥ договор≥в);
закони про види ≥ правовий статус суб'Їкт≥в господарюванн¤ (закони ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", "ѕро господарськ≥
товариства", "ѕро колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство"
тощо);
закони про окрем≥ види господарськоњ д≥¤льност≥ (закони ”крањни "ѕро
зв'¤зок", "ѕро транспорт", "ѕро зал≥зничний транспорт",
одекс торговельного мореплавства, ѕов≥тр¤ний кодекс ”крањни);
закони про окрем≥ в≥дносини (наприклад, јрб≥тражний процесуальний кодекс
”крањни).
ўе один блок нормативних акт≥в господарського законодавства становл¤ть так
зван≥ законодавч≥ акти:
а) постанови ¬ерховноњ –ади ”крањни з господарських питань, ¤к≥ були прийн¤т≥
¤к акти поточного законодавства;
б) декрети аб≥нету ћ≥н≥стр≥в з господарських питань, ¤к≥ приймав аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни на п≥дстав≥ тимчасових повноважень, делегованих йому
¬ерховною –адою ”крањни.
¬еликий за обс¤гом блок господарського законодавства становл¤ть п≥дзаконн≥
нормативн≥ акти:
а) укази ѕрезидента ”крањни з господарських питань (наприклад, "ѕро
≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ" в≥д 19 лютого 1994 p.,
"ѕро державну ком≥с≥ю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку" в≥д 14
лютого 1997 p.);
б) розпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни з окремих господарських питань, ¤к≥
видаютьс¤ ¤к оперативн≥ господарськ≥ акти (наприклад, "ѕро заходи щодо
майна загальносоюзних громадських орган≥зац≥й колишнього —оюзу –—–" в≥д 24
травн¤ 1994 p., "ѕро заходи щодо врегулюванн¤ в≥дносин заборгованост≥
п≥дприЇмств" в≥д 14 травн¤ 1997 p.);
в) постанови та розпор¤дженн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з господарських
питань, ¤к≥ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 117 онституц≥њ ”крањни;
г) господарськ≥ нормативн≥ акти м≥н≥стерств, державних ком≥тет≥в та ≥нших
центральних орган≥в виконавчоњ влади. ÷≥ акти приймаютьс¤ у вигл¤д≥ положень,
≥нструкц≥й, правил тощо, затверджуваних наказами в≥дпов≥дних м≥н≥стр≥в. ƒо ц≥Їњ
групи в≥домчого законодавства належать також акти, прийн¤т≥ господарськими
об'Їднанн¤ми (асоц≥ац≥¤ми, корпорац≥¤ми, концернами тощо), та локальн≥
нормативн≥ акти господарюючих суб'Їкт≥в;
д) нормативн≥ акти господарського законодавства м≥сцевих рад та м≥сцевих
держадм≥н≥страц≥й (нормативн≥ господарськ≥ акти територ≥альноњ д≥њ).
¬ажливою ¤к у теоретичному, так ≥ в практичному аспект≥ Ї загальна класиф≥кац≥¤
нормативних акт≥в господарського законодавства на види за зм≥стом тих норм
господарського права, ¤к≥ оф≥ц≥йно встановлюють ц≥ акти. «алежно в≥д зм≥сту
доктрина господарського права розр≥зн¤Ї чотири види акт≥в:
o акти, норми ¤ких Ї загальними правилами функц≥онуванн¤ господарських
правов≥дносин. “ак≥ норми м≥ст¤тьс¤ у кодексах, ¤к≥ кодиф≥кують окрем≥
≥нститути господарського права. «окрема, ÷ив≥льний кодекс кодиф≥куЇ норми про
догов≥рн≥ господарсько-правов≥ ≥нститути: куп≥влю-продаж, поставку та ≥нш≥
форми обм≥ну; загальний ≥ буд≥вельний п≥др¤ди; перевезенн¤ вантаж≥в; ≥нститут
майновоњ в≥дпов≥дальност≥ господарюючих суб'Їкт≥в ≥ т. ≥н. ўодо окремих вид≥в
правов≥дносин д≥ють спец≥альн≥ кодиф≥кован≥ акти господарського законодавства.
÷е, зокрема, транспортн≥ кодекси та статути, загальн≥ правила перевезенн¤
вантаж≥в;
o компетенц≥йн≥ акти, ¤к≥ визначають види господарюючих суб'Їкт≥в, а також њхн≥
права та обов'¤зки щодо господарюванн¤, тобто господарську компетенц≥ю;
o нормативн≥ документи, що регулюють техн≥чн≥ параметри виробництва та його
результати, зокрема технолог≥чн≥ процеси, ¤к≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг),
витрати (норми витрат матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в, норми вироб≥тку тощо).
‘ормами нормативних документ≥в Ї стандартн≥ (державн≥, галузев≥, п≥дприЇмств,
техн≥чн≥ умови), а також державн≥ буд≥вельн≥ норми ≥ правила;
o нормативн≥ акти, що виражають норми-завданн¤, тобто визначають своњм
адресатам конкретн≥ результати, ¤ких мають дос¤гти суб'Їкти господарських
в≥дносин за належноњ правом≥рноњ повед≥нки, а не загальн≥ правила повед≥нки.
ёридично-техн≥чною формою акт≥в цього виду Ї акти плануванн¤, програми
(техн≥чна форма) ≥ закони та постанови про њх затвердженн¤ (юридична форма).
І 3. —истема господарського законодавства
р≥м вертикальноњ (зг≥дно з юридичною силою акт≥в) системи, господарське
законодавство маЇ так звану горизонтальну систему. ¬она визначаЇтьс¤ предметом
регулюванн¤ у широкому розум≥нн≥, тобто видами господарськоњ (продукц≥¤,
роботи, послуги) ≥ функц≥ональноњ (управл≥нн¤, ф≥нансуванн¤, ц≥ноутворенн¤,
стандартизац≥¤) д≥¤льност≥, галуз¤ми народного господарства, видами господарських
в≥дносин. ќтже, основою системи господарського законодавства у такому розум≥нн≥
Ї матер≥альний критер≥й, зм≥ст предмета регулюванн¤.
” кодиф≥кованих галуз¤х законодавства њх системи визначаютьс¤ структурами
кодекс≥в. √осподарське законодавство не кодиф≥ковано. ¬оно маЇ оф≥ц≥йну
≥нкорпорац≥ю у форм≥ розд≥лу IV "«аконодавство про народне
господарство" «воду закон≥в ”–—– (т. 5). ÷¤ форма розрахована на
"союзно-украњнське" господарське законодавство. ќтже, у своњй основ≥
вона застар≥ла.
—труктурними п≥дрозд≥лами системи господарського законодавства Ї окрем≥
законодавч≥ (нормативн≥) ≥нститути. ≤нститут ¤вл¤Ї собою групу (п≥дсистему)
нормативних акт≥в, предметом ¤ких Ї комплекс однор≥дних в≥дносин чи вид
д≥¤льност≥.
ќсновою господарського законодавства Ї система статусних, або компетенц≥йних,
закон≥в, тобто таких, ¤к≥ визначають правове становище господарюючих суб'Їкт≥в
(законодавчий ≥нститут господарюючих суб'Їкт≥в). ÷≥ закони класиф≥кують залежно
в≥д кола ос≥б, на ¤ких вони поширюютьс¤. “ак, загальн≥ закони ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво", "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" поширюютьс¤ на вс≥
п≥дприЇмства ≥ на вс≥х п≥дприЇмц≥в. ¬они визначають види ≥ орган≥зац≥йн≥ форми
п≥дприЇмств, пор¤док њх створенн¤ та реЇстрац≥њ, економ≥чн≥ ≥ правов≥ умови
д≥¤льност≥, пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ƒо загальних закон≥в
ц≥Їњ групи належить «акон ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни
"ѕро банкрутство" в≥д 30 червн¤ 1999 p., ¤кий ' встановлюЇ умови та
пор¤док в≥дновленн¤ платоспроможност≥ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ -
боржника або визнанн¤ його банкрутом та застосуванн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури,
повного або часткового задоволенн¤ вимог кредитор≥в.
р≥м загальних закон≥в, до статусних (компетенц≥йних) в≥днос¤ть закони, ¤к≥
визначають правове становище окремих вид≥в п≥дприЇмств ус≥х галузей економ≥ки.
«окрема, це «акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" в≥д 19
вересн¤ 1991 p., ¤кий визначаЇ пон¤тт¤, види, умови створенн¤ ≥ д≥¤льност≥
господарських товариств, тобто п≥дприЇмств, що утворюютьс¤ ≥ д≥ють на
догов≥рних умовах шл¤хом об'Їднанн¤ майна ≥ п≥дприЇмницькоњ ƒ≥¤льност≥ њх
учасник≥в. «акон ”крањни "ѕро с≥льськогосподарську кооперац≥ю" в≥д 17
липн¤ 1997 р. враховуЇ особливост≥ правового становища кооператив≥в у
с≥льському господарств≥ та њх об'Їднань. ўе один приклад - «акон ”крањни
"ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 19 березн¤ 1996 р., в ¤кому
розд≥л IV "ѕ≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми" регулюЇ
особливост≥ правового становища п≥дприЇмства з ≥ноземною ≥нвестиц≥Їю.
јналог≥чно регулюЇтьс¤ правове становище ≥нших окремих вид≥в п≥дприЇмств:
виробничих кооператив≥в, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та ≥н.
≤ншим ≥нститутом господарського законодавства Ї група нормативних акт≥в, що
регулюють правове становище об'Їднань п≥дприЇмств: асоц≥ац≥й, корпорац≥й,
концерн≥в, консорц≥ум≥в тощо.
«агальний пор¤док створенн¤ ≥ державноњ реЇстрац≥њ об'Їднань п≥дприЇмств
регулюЇ «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (об'Їднань
кооператив≥в у с≥льському господарств≥ - «акон ”крањни "ѕро
с≥льськогосподарську кооперац≥ю"). ƒо цього правового ≥нституту належать
також декрети аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та укази ѕрезидента ”крањни про
об'Їднанн¤ п≥дприЇмств окремих галузей (вуг≥льноњ промисловост≥; зв'¤зку;
транспорту та дорожнього господарства; електроенергетичних п≥дприЇмств;
нафтовоњ, газовоњ, нафтопереробноњ промисловост≥ та нафтопродуктозабезпеченн¤).
—юди в≥днос¤ть ≥ в≥дпов≥дн≥ локальн≥ акти: установч≥ договори, статути
об'Їднань.
ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств створюютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог антимонопольного
законодавства ”крањни, зокрема «акону ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ
конкуренц≥њ" в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р..
‘ундаментальним ≥нститутом господарського законодавства Ї система нормативних
акт≥в, ¤к≥ на основ≥ «акону ”крањни "ѕро власн≥сть" в≥д 7 лютого 1991
р. регулюють в≥дносини щодо управл≥нн¤ (волод≥нн¤, користуванн¤) нерухомим
майном у народному господарств≥. ƒо цього ≥нституту вход¤ть нормативн≥ акти:
o про управл≥нн¤ державною власн≥стю. ÷е в основному укази ѕрезидента ”крањни,
постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ¤к≥ детал≥зують положенн¤ статей 31-39 (про
державну власн≥сть) «акону ”крањни "ѕро власн≥сть". —тосовно
державного сектора ц≥ акти встановлюють правовий режим державного майна, ¤ке
перебуваЇ у повному господарському в≥данн≥ державних п≥дприЇмств або
оперативному управл≥нн≥ казенних п≥дприЇмств та державних установ;
o про оренду державного та комунального майна;
o про приватизац≥ю державного майна.
ќкремим важливим ≥нститутом господарського законодавства Ї ≥нститут
господарського догов≥рного (контрактного) права. «наченн¤ його зумовлено тим,
що ≥нститут господарського зобов'¤занн¤ ≥ господарського договору Ї
фундаментальним дл¤ вс≥х вид≥в господарських в≥дносин. „инна система
законодавства про догов≥рне господарське право грунтуЇтьс¤ на кодиф≥кованих
законах ≥ нормативних актах про окрем≥ види договор≥в. одиф≥кован≥ акти - це:
÷ив≥льний кодекс ”крањни, що м≥стить норми про зобов'¤зальне право та окрем≥
види зобов'¤зань; «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", в ст.
21 ¤кого йдетьс¤ про господарськ≥ в≥дносини п≥дприЇмства, а в ст. 31 - про
в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ догов≥рних зобов'¤зань; јрб≥тражний процесуальний
кодекс ”крањни, статт≥ 10 та 11 ¤кого встановлюють загальний пор¤док
врегулюванн¤ розб≥жностей ≥ спор≥в при укладанн≥, зм≥н≥ та роз≥рванн≥ господарських
договор≥в. ƒо цього ≥нституту належать також кодиф≥кован≥ закони ≥ п≥дзаконн≥
акти ”крањни ≥ —оюзу –—–, ¤кими регулюютьс¤ окрем≥ види договор≥в (поставки -
ѕоложенн¤м про поставки продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ та
ѕоложенн¤м про поставки товар≥в народного споживанн¤; п≥др¤ду на кап≥тальне
буд≥вництво - «аконом ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" в≥д 18
вересн¤ 1991 р.; концес≥њ - «аконом ”крањни "ѕро концес≥њ" в≥д 16
липн¤ 1999 р..
«аконодавство про регулюванн¤ ринк≥в, ¤ке грунтуЇтьс¤ на «акон≥ ”крањни
"ѕро власн≥сть", охоплюЇ так≥ основн≥ закони ≥ декрети:
«акон ”крањни "ѕро Ќац≥ональний банк ”крањни" в≥д 20 травн¤ 1999 р.,
¤ким визначено юридичний статус, завданн¤, функц≥њ, повноваженн¤ ≥ принципи
орган≥зац≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;
«акон ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ¤кий визначаЇ
структуру банк≥вськоњ системи, економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ ≥ правов≥ засади
створенн¤, д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ банк≥в;
«акон ”крањни "ѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в
”крањн≥" в≥д 30 жовтн¤ 1996 р., ¤кий визначаЇ правов≥ засади зд≥йсненн¤
державного регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в та державного контролю за випуском
≥ об≥гом ц≥нних папер≥в та њх пох≥дних в ”крањн≥;
«акон ”крањни "ѕро нац≥ональну депозитарну систему та особливост≥
електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥" в≥д 10 грудн¤ 1997 р., ¤кий
визначаЇ правов≥ основи об≥гу ц≥нних папер≥в у Ќац≥ональн≥й депозитарн≥й
систем≥ та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥;
«акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" в≥д 18 червн¤ 1991
р., ¤кий визначаЇ умови ≥ пор¤док випуску ц≥нних папер≥в, а також регулюЇ
посередницьку д≥¤льн≥сть щодо об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥;
ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро дов≥рч≥ товариства" в≥д 17
травн¤ 1993 р., ¤ким визначено пон¤тт¤ дов≥рчого товариства, особливост≥ його
створенн¤ та д≥¤льност≥;
ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥
валютного контролю" в≥д 19 лютого 1993 р.. ¬≥н установлюЇ режим зд≥йсненн¤
валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, визначаЇ загальн≥ принципи валютного
регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥в ≥ функц≥й банк≥в та ≥нших
кредитно-ф≥нансових установ ”крањни в регулюванн≥ валютних операц≥й, права та
обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних в≥дносин, пор¤док зд≥йсненн¤ валютного контролю,
в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавства;
”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥
компан≥њ" в≥д 19 лютого 1994 р.. «атверджене цим ”казом ѕоложенн¤ про
≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ визначаЇ пон¤тт¤ ≥нвестиц≥йних
фонд≥в та ≥нвестиц≥йних компан≥й, пор¤док створенн¤ та умови њхньоњ д≥¤льност≥,
зд≥йсненн¤ державного контролю, а також заходи щодо захисту ≥нтерес≥в њхн≥х
учасник≥в.
«аконодавство про страхуванн¤ («акон ”крањни "ѕро страхуванн¤" в≥д 7
березн¤ 1996 р.) регулюЇ в≥дносини м≥ж страховиками (страховими компан≥¤ми,
створеними у форм≥ акц≥онерних,
повних, командитних товариств або товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю) ≥
страхувальниками (юридичними особами та д≥Їздатними громад¤нами) щодо захисту
майнових ≥нтерес≥в громад¤н та юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й
(страхових випадк≥в) за рахунок грошових фонд≥в, що формуютьс¤ шл¤хом сплати
страхувальниками страхових платеж≥в (страхових внеск≥в, страхових прем≥й). ƒ≥¤
цього законодавства не поширюЇтьс¤ на державне соц≥альне страхуванн¤.
«аконодавство про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ ¤к атрибут правовоњ системи
ринкового спр¤муванн¤ представлено в першу чергу «аконом ”крањни "ѕро
захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" в≥д 11 с≥чн¤ 2001 p., ¤кий визначаЇ
правов≥ засади п≥дтримки та захисту економ≥чноњ конкуренц≥њ, обмеженн¤
монопол≥зму в господарськ≥й д≥¤льност≥ ≥ спр¤мований на забезпеченн¤
ефективного функц≥онуванн¤ економ≥ки ”крањни на основ≥ розвитку конкурентних
в≥дносин.
ƒо нього належать також «акон ”крањни "ѕро јнтимоно-польний ком≥тет
”крањни" в≥д 26 листопада 1993 р., «акон ”крањни "ѕро захист в≥д
недобросов≥сноњ конкуренц≥њ" в≥д 7 червн¤ 1996 р., ¤кий визначаЇ правов≥
засади захисту господарюючих суб'Їкт≥в ≥ споживач≥в в≥д недобросов≥сноњ
конкуренц≥њ, та ≥нш≥ нормативн≥ акти.
«аконодавство про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть. ќсновним нормативним актом
тут Ї «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16
кв≥тн¤ 1991 р., ¤кий регулюЇ так≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥:
зовн≥шню торг≥влю; економ≥чне ≥ науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво; спец≥ал≥зац≥ю
та кооперац≥ю виробництва, науки ≥ техн≥ки; економ≥чн≥ зв'¤зки в галуз≥
буд≥вництва; транспортн≥ в≥дносини; експедиторськ≥ операц≥њ; наданн¤
р≥зноман≥тних послуг; банк≥вськ≥ (кредитн≥, розрахунков≥ та ≥н.) операц≥њ.
«аконодавство про нормативн≥ документи (техн≥чн≥ норми) та ”ћќ¬» њх
застосуванн¤. ¬оно в* основному представлене декретами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в:
"ѕро державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил та
в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤" в≥д 8 кв≥тн¤ 1993 р., "ѕро
стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥ю" в≥д 10 травн¤ 1993 р/, а також «аконом
”крањни "ѕро державне регулюванн¤ видобутку ≥ використанн¤ дорогоц≥нних
метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤ та контроль за операц≥¤ми з ними" в≥д 18
листопада 1997 р. та «аконом ”крањни "ѕро метролог≥ю та метролог≥чну
д≥¤льн≥сть" в≥д 11 лютого 1998 р.. «азначене законодавство:
- встановлюЇ правов≥ основи державного нагл¤ду за додержанн¤м стандарт≥в, норм
≥ правил суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤ми), визначаЇ њхню
в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ цих стандарт≥в, норм ≥ правил;
- спр¤моване на захист ≥нтерес≥в народного господарства ≥ громад¤н ”крањни, маЇ
на мет≥ спри¤нн¤ науково-техн≥чному ≥ економ≥чному прогресов≥ на основ≥
використанн¤ результат≥в вим≥рювань гарантованоњ точност≥, виражених у тих
одиниц¤х, що допускаютьс¤ до застосуванн¤, ≥ створенн¤ спри¤тливих умов дл¤
розвитку м≥ждержавних зв'¤зк≥в;
- визначаЇ правов≥ та економ≥чн≥ основи систем стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ,
встановлюЇ орган≥зац≥йн≥ форми њхнього функц≥онуванн¤ на територ≥њ ”крањни;
- встановлюЇ правов≥ основи державного контролю за видобуванн¤м, виробництвом,
використанн¤м, об≥гом, обл≥ком ≥ збер≥ганн¤м дорогоц≥нних метал≥в ≥
дорогоц≥нного кам≥нн¤ та контролю за операц≥¤ми з ними.
«аконодавство про арб≥тражн≥ суди та арб≥тражний процес визначаЇ орган≥зац≥ю та
д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду - незалежного органу у вир≥шенн≥ вс≥х
господарських спор≥в, що виникають м≥ж юридичними особами, державними та ≥ншими
органами, а також орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть м≥жнародного комерц≥йного арб≥тражу
(третейського суду) щодо розв'¤занн¤ спор≥в, ¤к≥ виникають при зд≥йсненн≥
зовн≥шньоторговельних та ≥нших вид≥в м≥жнародних економ≥чних зв'¤зк≥в.
І 4. ѕроблеми вдосконаленн¤ господарського законодавства
ќдн≥Їю з умов функц≥онуванн¤ ринкових в≥дносин Ї правове забезпеченн¤
господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ке включаЇ, зокрема,
створенн¤ њњ законодавчоњ основи, тобто системи нормативних акт≥в (головним
чином у форм≥ закон≥в), що визначають правовий статус суб'Їкт≥в господарюванн¤
та регламентують р≥зн≥ аспекти господарськоњ д≥¤льност≥.
—тановленн¤ нац≥онального господарського законодавства в ”крањн≥ пов'¤зане з
труднощами, спричиненими насамперед економ≥чними та соц≥ально-пол≥тичними
факторами.
ѕо-перше, прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в в≥дбуваЇтьс¤ в умовах ≥снуванн¤ старого
загальносоюзного законодавства, ¤ке склалос¤ у пер≥од пануванн¤ державноњ
власност≥ ¤к основи економ≥чноњ системи, директивного плануванн¤ та принципу
демократичного централ≥зму в кер≥вництв≥ економ≥кою. ≤ хоч так званий пакет
нормативних акт≥в з питань радикальноњ економ≥чноњ реформи (липень 1987 р.)
вн≥с певн≥ демократичн≥ засади у правове регулюванн¤ господарських в≥дносин,
проте суперечност≥ ≥з старим законодавством пер≥оду адм≥н≥стративно-командноњ
економ≥ки так ≥ не були усунен≥. ќсь чому основоположн≥ закони у галуз≥
економ≥ки ("ѕро власн≥сть", "ѕро п≥дприЇмництво", "ѕро
п≥дприЇмства в ”крањн≥") одразу ж п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ вступили у
суперечн≥сть з чинним законодавством (передус≥м з ÷ив≥льним кодексом, робота
над оновленн¤м ¤кого невиправдано зат¤гуЇтьс¤). —уперечност≥ нового
законодавства з≥ старим не лише перешкоджають творенню правопор¤дку в
господарських в≥дносинах, а й ≥нод≥ безпосередньо Ї причиною правопорушень та
зловживань з боку суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва.
ѕо-друге, де¤к≥ з прийн¤тих нормативних акт≥в (закони ”крањни "ѕро ц≥нн≥
папери ≥ фондову б≥ржу", "ѕро товарну б≥ржу", "ѕро
сел¤нське (фермерське) господарство", ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро дов≥рч≥ товариства", укази ѕрезидента ”крањни "ѕро
≥нвестиц≥йн≥ фонди та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ" та "ѕро холдингов≥
компан≥њ, що створюютьс¤ в процес≥ корпорати-зац≥њ та приватизац≥њ" тощо)
на момент прийн¤тт¤ були розрахован≥ на регулюванн¤ не≥снуючих або
малорозвинених сусп≥льних в≥дносин. ј оск≥льки будь-¤кий закон покликаний
регулювати конкретн≥, а не абстрактн≥ в≥дносини, виникли труднощ≥ ¤к з д≥Їю
прийн¤тих, так ≥ з прийн¤тт¤м нових нормативних акт≥в (¤к ÷е було з
антимонопольним законодавством та законодавством про приватизац≥ю). р≥м того,
в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ ≥ однозначноњ концепц≥њ побудови ринковоњ економ≥ки в
”крањн≥ ≥нод≥ ставить законодавц¤ у складне становище у ход≥ розробки та
прийн¤тт¤ законопроект≥в, спричин¤Ї невизначен≥сть та оч≥куванн¤ природного
розвитку под≥й.
ѕо-третЇ, ще одна складн≥сть зумовлена припиненн¤м ≥снуванн¤ —–—– та
проголошенн¤м державноњ незалежност≥ його колишн≥х республ≥к. ¬изнанн¤
верховенства законодавства незалежних держав ¤к одного з атрибут≥в державного
суверен≥тету поставило перед законодавцем завданн¤ заповнити в господарському
законодавств≥ вакуум, ¤кий склавс¤ внасл≥док того, що загальносоюзне
господарське законодавство м≥стило р¤д принципово важливих дл¤ правового
регулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ акт≥в, не продубльованих республ≥ками
(ѕоложенн¤ про поставки, ѕравила про договори п≥др¤ду на кап≥тальне буд≥вництво
тощо).
р≥м того, функц≥онуванн¤ м≥ждержавних господарських зв'¤зк≥в (насамперед з
державами "близького заруб≥жж¤"), необх≥дн≥сть њхнього в≥дновленн¤ та
зм≥цненн¤ вимагаЇ вир≥шенн¤ ще одн≥Їњ проблеми - створенн¤ правовоњ бази
м≥ждержавноњ господарськоњ д≥¤льност≥, узгодженоњ з уже прийн¤тими актами
нац≥онального законодавства, ¤ке в свою чергу маЇ бути узгоджене з нормами
м≥жнародного права. « огл¤ду на це навр¤д чи можна погодитис¤ з тим, що ”крањна
не п≥дписала ”году про принципи зближенн¤ господарського законодавства держав -
учасниць —п≥вдружност≥, вчинену у Ѕ≥шкеку 9 жовтн¤ 1992 р. державами -
учасниц¤ми —Ќƒ. ÷¤ угода передбачаЇ проведенн¤ роботи щодо зближенн¤
законодавства, ¤ке регулюЇ господарську д≥¤льн≥сть у таких, зокрема, напр¤мах:
цив≥льне законодавство (в частин≥, що регулюЇ господарську д≥¤льн≥сть);
законодавство про п≥дприЇмства та п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, про пор¤док
розгл¤ду господарських спор≥в, антимонопольне законодавство; транспортне
законодавство; законодавство про зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини, включаючи
законодавство про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ та валютне регулюванн¤; законодавство, що
регулюЇ митн≥ правила ≥ тарифи. ѕ≥дписанн¤м зазначеноњ угоди можна було б не
лише усунути на¤вн≥ кол≥з≥њ в законодавств≥ колишн≥х республ≥к, а й уникнути њх
по¤ви в майбутньому.
р≥м зазначених об'Їктивних фактор≥в, певн≥ труднощ≥ в нац≥ональному
правотворенн≥ зумовлюютьс¤ причинами суб'Їктивного характеру. ќдна з них -
тривала дискус≥¤ в науковому юридичному середовищ≥ стосовно доц≥льност≥
кодиф≥кац≥њ господарського законодавства, форми та назви кодиф≥кованого акта. ¬
умовах становленн¤ законодавства, що регулюЇ ринков≥ в≥дносини, ц¤ дискус≥¤ набула
дещо ≥ншого забарвленн¤, а саме сп≥вв≥дношенн¤ цив≥льного, господарського та
торгового законодавства. ¬исловлюван≥ з цього приводу пропозиц≥њ звод¤тьс¤ в
основному до трьох позиц≥й: повного запереченн¤ необх≥дност≥ кодиф≥кац≥њ
господарського законодавства ≥ прийн¤тт¤ нового ÷ив≥льного кодексу та “оргового
кодексу ¤к спец≥ального розд≥лу цив≥льного
права; проведенн¤ системи заход≥в щодо розмежуванн¤ предмет≥в регулюванн¤
÷ив≥льного, √осподарського ≥ “оргового кодекс≥в, прийн¤тт¤ ÷ив≥льного та
√осподарського (“оргового) кодекс≥в.
«розум≥ло, що таке розмањтт¤ погл¤д≥в певною м≥рою стримуЇ законодавчий процес,
впливаЇ на його зм≥ст.
Ќа стан≥ господарського законодавства негативно позначаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ
регламентац≥њ процесу розробки, узгодженн¤, експертизи та внесенн¤ на розгл¤д
в≥дпов≥дних орган≥в проект≥в закон≥в та п≥дзаконних нормативних акт≥в. Ќе можна
вважати нормальним дл¤ законотворенн¤ ¤вищем внесенн¤ зм≥н до нормативних акт≥в
невдовз≥ п≥сл¤ њх прийн¤тт¤, ¤к це було, наприклад, ≥з «аконом ”крањни
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ƒо цього «акону, ¤кий Ї одним з базових
нормативних акт≥в господарського законодавства, з часу його прийн¤тт¤, вже
б≥льше сорока раз≥в вносилис¤ зм≥ни. ¬адами законотворчого процесу можна
по¤снити ≥ той факт, що до «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво"
вносилис¤ зм≥ни ≥ доповненн¤ чотирма законами, прийн¤тими в один день - 16
грудн¤ 1993 p., причому три з цих закон≥в мали однакову назву: "ѕро
внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до ст. 4 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво".
¬сього ж до зазначеного «акону зм≥ни ≥ доповненн¤ вносилис¤ близько 50 раз≥в.
” законотворч≥й д≥¤льност≥ сл≥д також суворо додержуватис¤ принципу правовоњ
економ≥њ, ¤кий означаЇ прийн¤тт¤ меншоњ к≥лькост≥ нормативних акт≥в з одних ≥
тих самих питань, використанн¤ метод≥в ≥нкорпорац≥њ та кодиф≥кац≥њ ¤к основних
вид≥в систематизац≥њ правових норм.
¬ажливим напр¤мом нормотворчоњ д≥¤льност≥ украњнськоњ держави у сфер≥ правового
регулюванн¤ господарських в≥дносин Ї виданн¤ нормативних акт≥в м≥н≥стерствами,
≥ншими органами державноњ виконавчоњ влади, органами господарського управл≥нн¤
та контролю. ¬ юридичн≥й л≥тератур≥ та у практиц≥ нормотво-ренн¤ зазначен≥ акти
називаютьс¤ в≥домчими нормативними актами.
¬≥домч≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ видаютьс¤ на виконанн¤ ≥ в межах закону, покликан≥
забезпечити ч≥тке функц≥онуванн¤ вс≥х ланок ринкового механ≥зму. ¬они Ї одн≥Їю
з форм державного регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ (господарськоњ) д≥¤льност≥,
спр¤мован≥ на усуненн¤ прогалин у правовому регулюванн¤ тих або ≥нших
сусп≥льних в≥дносин.
ѕринцип верховенства права та його реал≥зац≥¤ в механ≥зм≥ правового регулюванн¤
зумовлюють п≥двищен≥ вимоги до зм≥сту в≥домчих нормативних акт≥в господарського
законодавства, в≥дпов≥дност≥ њх ≥ншим законодавчим актам та узгодженост≥ з
ран≥ше прийн¤тими актами. як уже зазначалос¤, дл¤ впор¤дкуванн¤ виданн¤
м≥н≥стерствами, ≥ншими органами державноњ виконавчоњ влади нормативних акт≥в
щодо забезпеченн¤ охорони прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н,
п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й в ”крањн≥ з 1 с≥чн¤ 1993 р. було
запроваджено державну реЇстрац≥ю ћ≥н≥стерством юстиц≥њ1 в≥домчих нормативних
акт≥в.
¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про державну реЇстрац≥ю нормативно-правових акт≥в
м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤
та контролю, що зач≥пають права, свободи й законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають
м≥жв≥домчий характер, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д
28 грудн¤ 1992 р. є 731, на державну реЇстрац≥ю подаютьс¤ акти, що м≥ст¤ть
правов≥ норми (правила повед≥нки), розрахован≥ на невизначене коло ос≥б,
п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ неодноразове застосуванн¤, незалежно в≥д
строку њхньоњ д≥њ (пост≥йн≥ чи обмежен≥ певним часом) та характеру в≥домостей,
¤к≥ в них м≥ст¤тьс¤, у тому числ≥ з грифами "ƒл¤ службового
користуванн¤", "Ќе дл¤ друку", "“аЇмно" та ≥ншими, а
також прийн¤т≥ в пор¤дку експерименту.
ѕрактика державноњ реЇстрац≥њ нормативних акт≥в даЇ п≥дстави позитивно оц≥нити
заходи щодо недопущенн¤ до застосуванн¤ в≥домчих нормативних акт≥в, ¤к≥ не
в≥дпов≥дають чинному законодавству ¤к з точки зору створенн¤ правовоњ бази
ринковоњ економ≥ки, так ≥ з огл¤ду на правовиховне та проф≥лактичне значенн¤
в≥домчого господарського законодавства.
¬одночас запровадженн¤ державноњ реЇстрац≥њ в≥домчих нормативних акт≥в допомогло
ви¤вити окрем≥ прогалини у в≥домчому нормотворенн≥. “ак, поза межами державноњ
реЇстрац≥њ опинилис¤ певн≥ нормативн≥ акти Ќац≥ональноњ ком≥с≥њ регулюванн¤
електроенергетики, де¤ких ≥нших центральних орган≥в виконав-
чоњ влади. ƒалеко не завжди зд≥йснюЇтьс¤ державна реЇстрац≥¤ нормативних акт≥в,
що њх видають обласн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ÷≥ та ≥нш≥ упущенн¤ в
украњнському законотворенн≥ маЇ врахувати парламент ”крањни та ≥нш≥ суб'Їкти
нормотворчого процесу, ¤кщо ми, ¤к правова держава, хочемо мати стаб≥льне ≥
добротне законодавство, ¤ке б не лише виконувало роль регул¤тора сусп≥льних
в≥дносин, а й спри¤ло недопущенню правопорушень суб'Їктами господарюванн¤.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ўо таке господарське законодавство?
2. Ќазв≥ть головн≥ ознаки господарського законодавства.
3. „им зумовлена численн≥сть акт≥в господарського законодавства?
4. Ќа ¤ких принципах господарське законодавство ”крањни поЇднуЇтьс¤ з
комерц≥йним правом ≥нших крањн?
5. ” чому пол¤гаЇ значенн¤ державноњ реЇстрац≥њ акт≥в "в≥домчого"
господарського законодавства?
6. Ќа ¤к≥ види (блоки) под≥л¤Їтьс¤ господарське законодавство залежно в≥д
юридичноњ сили акт≥в?
7. як класиф≥куютьс¤ господарсько-правов≥ акти залежно в≥д зм≥сту њх норм?
8. ƒайте загальну характеристику системи статусних (компетенц≥йних) закон≥в.
9. Ќазв≥ть основн≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ регулюють в≥дносини щодо управл≥нн¤
майном.
10. Ќазв≥ть основн≥ акти регулюванн¤ ринк≥в кап≥талу.
11. як≥ акти належать до законодавства про нормативн≥ документи?
12. Ќазв≥ть акти законодавства про арб≥тражн≥ суди та арб≥тражний процес.
