–озд≥л IV. —уб'Їкти господарського права
І 1. ѕон¤тт¤ суб'Їкта господарського права
ѕон¤тт¤ суб'Їкта господарського права обгрунтоване теор≥Їю господарського
права, ¤ка виходить з того, що суб'Їктами господарського права Ї учасники
господарських в≥дносин, тобто орган≥зац≥њ та њхн≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли. ќкрем≥
громад¤ни, ¤кщо вони зд≥йснюють п≥дприЇмництво без створенн¤ п≥дприЇмства,
також мають визнаватис¤ суб'Їктами господарського права, а не суб'Їктами
цив≥льного права, ¤к вважалос¤ ран≥ше, хоч њхн≥й правовий статус потребуЇ
детального досл≥дженн¤.
—еред орган≥зац≥й - суб'Їкт≥в господарського права можна вид≥лити: а)
орган≥зац≥њ, ¤к≥ у вигл¤д≥ профес≥йного промислу виробл¤ють ≥ реал≥зують дл¤
сусп≥льних (не власних) потреб продукц≥ю, виконують роботи, надають послуги; б)
орган≥зац≥њ - споживач≥ результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥; в) орган≥зац≥њ,
що зд≥йснюють профес≥йну управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥ц≥.
—уб'Їкти господарського права д≥ють або ¤к власники основних засоб≥в
виробництва (наприклад, кооперативи, господарськ≥ товариства), або ¤к
господарююч≥ суб'Їкти, заснован≥ власниками (наприклад, державне п≥дприЇмство,
приватне п≥дприЇмство, п≥дприЇмство, засноване кооперативом). ”правл≥нськ≥
орган≥зац≥њ - м≥н≥стерства, в≥домства - визначен≥ законом ¤к уповноважен≥
власником (власниками) органи (ст. 33 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть",
ст. 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
—уб'Їкти господарського права мають р¤д ознак правосуб'Їктност≥, закр≥плених
господарським законодавством.
ѕо-перше, ц≥ суб'Їкти мають певну орган≥зац≥йно-правову форму, в ¤к≥й
зд≥йснюЇтьс¤ господарська або управл≥нська д≥¤льн≥сть. ќрган≥зац≥йно-правову
форму можна визначити ¤к передбачену або санкц≥оновану правом орган≥зац≥йну
структуру, в ¤к≥й д≥Ї суб'Їкт господарського права. ÷е або одна з форм
п≥дприЇмства, або установа (наприклад, м≥н≥стерство), або орган≥зац≥¤ (на-
приклад, об'Їднанн¤ громад¤н, ¤ке Ї учасником господарських в≥дносин).
«а загальним правилом, пор¤док створенн¤, д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та
л≥кв≥дац≥њ окремих орган≥зац≥йних форм суб'Їкт≥в господарського права
визначаЇтьс¤ законодавством ”крањни (п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств,
м≥н≥стерства тощо). р≥м того, п≥дприЇмець маЇ право вибору
орган≥зац≥йно-правовоњ форми свого п≥дприЇмства. ÷е може бути одна з
передбачених законом форм або нав≥ть ≥ не передбачена (наприклад, запозичена
з-за кордону). ” цьому раз≥ п≥дприЇмець керуЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" та своњм статутом.
ƒругою ознакою суб'Їкта господарського права Ї те, що в≥н маЇ юридична
в≥докремлене ≥ закр≥плене за ним майно у форм≥ основних фонд≥в, оборотних
кошт≥в, ≥нших ц≥нностей. “обто у майновому в≥дношенн≥ суб'Їкт господарського
права Ї самост≥йним ≥ не залежить у своњх р≥шенн¤х в≥д засновник≥в ≥ учасник≥в.
ћайно суб'Їкта господарського права в≥докремлюЇтьс¤ ≥ закр≥плюЇтьс¤ за ним у
правов≥й форм≥, елементами ¤коњ господарське право визначило установч≥
документи (установчий догов≥р, статут, акт про створенн¤, положенн¤) суб'Їкта,
самост≥йний або зведений (дл¤ господарських об'Їднань) баланс, ¤кий в≥дображаЇ
варт≥сть майна суб'Їкта в ц≥лому, поточний та ≥нш≥ рахунки в банках.
ѕравом власност≥ ≥ господарським законодавством щодо управл≥нн¤ майном
визначаЇтьс¤ правовий титул, за ¤ким майно належить суб'Їктов≥. ÷е може бути
право власност≥, право повного господарського в≥данн¤ (зокрема, щодо державних
п≥дприЇмств), право оперативного управл≥нн¤ (щодо м≥н≥стерств, ≥нших державних
установ ≥ орган≥зац≥й, що перебувають на державному бюджет≥, щодо казенних
п≥дприЇмств), право оренди (орендн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, утворен≥ на баз≥
орендованого майна).
“ретьою, суто юридичною ознакою суб'Їкта господарського права Ї його
господарська правосуб'Їктн≥сть. —уб'Їкт господарського права маЇ основану
на" закон≥ можлив≥сть набувати в≥д свого ≥м,ен≥ майнов≥ та особист≥
немайнов≥ права, вступати в зобов'¤занн¤, виступати у судових органах.
ѕравосуб'Їктн≥сть суб'Їкта господарського права доктринально визначаЇтьс¤ ¤к
господарська компетенц≥¤, тобто сукупн≥сть встановлених законодавством ≥
набутих у господарських правов≥дносинах прав та обов'¤зк≥в. —уб'Їкти
господарського права (кр≥м п≥дрозд≥л≥в орган≥зац≥й та громад¤н-п≥дприЇмц≥в) Ї
юридичними особами.
ќтже, суб'Їкти господарського права - це орган≥зац≥њ, ¤к≥ на основ≥ юридичне
в≥докремленого майна в межах своЇњ господарськоњ компетенц≥њ безпосередньо
зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть ≥ використанн¤ њњ результат≥в або
управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥ц≥.
І 2. ¬иди суб'Їкт≥в господарського права
√осподарське законодавство ≥ право регулюЇ умови створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ р≥зних
вид≥в суб'Їкт≥в. ожен вид маЇ законодавче визначен≥ назву ≥ правове становище.
—уб'Їкт≥в господарського права класиф≥кують на види зг≥дно з об'Їктивним
матер≥альним критер≥Їм. “аким критер≥Їм законодавець вважаЇ зм≥ст д≥¤льност≥
або функц≥њ суб'Їкта, ¤к≥ в≥н виконуЇ в економ≥чн≥й систем≥ ”крањни.
¬раховуючи особливост≥ функц≥й, господарське законодавство визначаЇ правове
становище таких суб'Їкт≥в господарського права, ¤к: 1) п≥дприЇмства та њхн≥
структурн≥ п≥дрозд≥ли; 2) об'Їднанн¤ п≥дприЇмств; 3) ф≥нансов≥ та посередницьк≥
≥нститути; 4) громад¤ни-п≥дприЇмц≥; 5) органи державноњ виконавчоњ влади в
економ≥ц≥. р≥м того, у кожн≥й з цих груп враховуютьс¤ особливост≥ правового становища
окремих вид≥в суб'Їкт≥в господарського права.
ѕ≥дприЇмства в≥дпов≥дно до њхн≥х функц≥й пос≥дають головне м≥сце в економ≥ц≥. «
урахуванн¤м соц≥ально-економ≥чноњ рол≥ п≥дприЇмств законодавець квал≥ф≥куЇ њх
¤к основну орган≥зац≥йну ланку народного господарства ”крањни. “ака
квал≥ф≥кац≥¤ зумовлена тим, що п≥дприЇмство Ї господарською орган≥зац≥Їю,
господарюючим суб'Їктом. оротко п≥дприЇмство визначаЇтьс¤ ¤к господарюючий
суб'Їкт, що створюЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою
одержанн¤ прибутку, ¤кий маЇ необх≥дн≥ дл¤ цього повноваженн¤ ≥ реЇструЇтьс¤ у
визначеному законом пор¤дку ¤к комерц≥йна юридична особа. “ерм≥ну
"п≥дприЇмство" в заруб≥жному комерц≥йному прав≥ в≥дпов≥дають пон¤тт¤
"компан≥¤" або "корпорац≥¤".
—уб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ Ї також п≥дрозд≥ли п≥дприЇмств (ст. 7
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥") та ≥нших господарських
орган≥зац≥й. ¬они створюютьс¤ самими орган≥зац≥¤ми дл¤ певноњ господарськоњ
д≥¤льност≥. ‘ункц≥њ ≥ компетенц≥ю таких суб'Їкт≥в визначають п≥дприЇмства у
положенн¤х про них. ѕоложенн¤ затверджують органи управл≥нн¤ орган≥зац≥й. ÷≥
суб'Їкти не реЇструютьс¤ ¤к юридичн≥ особи.
ƒругим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, що
визначаЇтьс¤ ¤к господарська орган≥зац≥¤, створювана на добров≥льних засадах
двома ≥ б≥льше п≥дприЇмствами дл¤ сп≥льного виконанн¤ делегованих учасниками
виробничих, комерц≥йних, наукових та ≥нших визначених статутом (договором)
функц≥й ≥ зареЇстрована ¤к юридична особа. ќб'Їднанн¤ми зг≥дно ≥з законодавством
Ї асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, концерни, консорц≥уми та ≥нш≥ виробничо-господарськ≥
комплекси. —пециф≥чним видом господарського об'Їднанн¤ Ї промислово-ф≥нансова
група. ќб'Їднанн¤ п≥дприЇмств створюЇтьс¤ лише у тому раз≥, ¤кщо це не
суперечить антимонопольному законодавству ”крањни.
“рет≥м видом суб'Їкт≥в господарського права Ї так зван≥ ф≥нансов≥ ≥
посередницьк≥ ≥нститути, що належать до ≥нфраструктури ринку. «агальна риса,
¤ка њх об'ЇднуЇ, - обслуговуванн¤ ринку. ‘≥нансовий ≥нститут можна визначити ¤к
орган≥зац≥ю, що засновуЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного або ≥ншого товариства ≥
реЇструЇтьс¤ ¤к юридична особа, що забезпечуЇ функц≥онуванн¤ ринк≥в товар≥в ≥
кап≥тал≥в.
“ак≥ акц≥онерн≥ та ≥нш≥ господарськ≥ товариства зд≥йснюють кредитуванн¤
господарюючих суб'Їкт≥в, ≥нвестуванн¤ об'Їкт≥в п≥дприЇмництва та ≥ншоњ
д≥¤льност≥, надають страхов≥, комерц≥йн≥ та посередницьк≥ послуги. Ќазви цих
суб'Їкт≥в визначаютьс¤ залежно в≥д виду д≥¤льност≥: банки, ≥нвестиц≥йн≥ фонди,
≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, страхов≥ компан≥њ, товарн≥ та фондов≥ б≥рж≥, дов≥рч≥
товариства тощо.
„етвертим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї громад¤ни-п≥дприЇмц≥
(громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства). ÷≥ особи мають
право зд≥йснювати п≥дприЇмницьку господарську д≥¤льн≥сть у будь-¤ких
орган≥зац≥йних формах за њх вибором (ст. 6 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво"). «окрема, ¤кщо д≥¤льн≥сть ф≥зичних ос≥б зд≥йснюЇтьс¤ ≥з
залученн¤м найманоњ прац≥, вона реЇструЇтьс¤ ¤к приватне п≥дприЇмство.
ѕ'¤тим видом суб'Їкт≥в господарського права Ї органи влади ≥ органи
адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю. «г≥дно з «аконом ”крањни
"ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" в≥д 11 с≥чн¤ 2001 р. органи
влади - це м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¬ерховна
–ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим та органи виконавчоњ влади јвтономноњ
–еспубл≥ки рим, державн≥ органи, що зд≥йснюють регулюванн¤ д≥¤льност≥
суб'Їкт≥в природних монопол≥й, ринку ц≥нних папер≥в, державн≥ органи
приватизац≥њ, Ќац≥ональна рада ”крањни з питань телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤,
м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади; органи адм≥н≥стративно-господарського
управл≥нн¤ та контролю - це суб'Їкти господарюванн¤, об'Їднанн¤, ≥нш≥ особи в
частин≥ виконанн¤ ними функц≥й управл≥нн¤ або контролю в межах делегованих њм
повноважень орган≥в влади чи орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
¬ищим органом у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади Ї аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни,
¤кий спр¤мовуЇ ≥ координуЇ роботу м≥н≥стерств, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в може ”творювати ур¤дов≥ органи державного управл≥нн¤
(департаменти, служби, ≥нспекц≥њ), ¤к≥ д≥ють у склад≥ в≥дпов≥дного центрального
органу виконавчоњ влади. ”р¤дов≥ органи державного управл≥нн¤ зд≥йснюють:
управл≥нн¤ окремими п≥дгалуз¤ми або сферами д≥¤льност≥; контрольно-нагл¤дов≥
функц≥њ; регул¤тивн≥ та дозв≥льно-реЇстрац≥йн≥ функц≥њ щодо ф≥зичних ≥
юридичних ос≥б. ƒо системи центральних орган≥в виконавчоњ влади вход¤ть
м≥н≥стерства, державн≥ ком≥тети (державн≥ служби) та центральн≥ органи
виконавчоњ влади з≥ спец≥альним статусом (јнтимоно-польний ком≥тет ”крањни,
ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”крањни, ƒержавна митна служба ”крањни та
≥н.). ÷ентральн≥ органи виконавчоњ влади можуть мати своњ територ≥альн≥ органи,
що утворюютьс¤, реорган≥зовуютьс¤ ≥ л≥кв≥довуютьс¤ в пор¤дку, встановленому
законодавством.
І 3. «авданн¤, права та обов'¤зки суб'Їкта господарського права
ожен з вид≥в суб'Їкт≥в господарського права маЇ своњ певн≥ завданн¤.
ѕ≥дприЇмство зд≥йснюЇ виробничо-господарську д≥¤льн≥сть, банк - кредитну,
розрахункову та ≥ншу д≥¤льн≥сть, орган державноњ виконавчоњ влади -
управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥ц≥ ≥ т. ≥н. ѕравовою формою, в ¤к≥й
врегульовано завданн¤ суб'Їкт≥в господарського права, Ї њхн≥ статутн≥
господарсько-правов≥ акти - установч≥ документи (установчий догов≥р ≥ статут),
статут державного або ≥ншого п≥дприЇмства, положенн¤ (про м≥н≥стерство, про
державний ком≥тет). ¬иход¤чи ≥з завдань, статутн≥ акти врегульовують так≥
пон¤тт¤, ¤к ц≥л≥ ≥ предмет д≥¤льност≥ суб'Їкта господарського права (функц≥њ
щодо орган≥в управл≥нн¤).
ѕ≥дприЇмства зг≥дно ≥з законом мають право зд≥йснювати будь-¤к≥ види законноњ
господарськоњ д≥¤льност≥: виробничоњ, науково-досл≥дноњ, комерц≥йноњ та ≥н. ¬с≥
п≥дприЇмства Ї комерц≥йними орган≥зац≥¤ми, њх статутними ц≥л¤ми завжди виступаЇ
зд≥йсненн¤ певноњ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ прибутку. ѕрибуток
- основний узагальнюючий показник ф≥нансових результат≥в господарськоњ
д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (статт≥ 1 ≥ 18 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥", ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво"). ÷е Ї
майно, ¤ке у визначеному статутом пор¤дку присвоюЇ власник (власники)
п≥дприЇмства.
ѕраво визначати ц≥л≥ ≥ предмет д≥¤льност≥ п≥дприЇмства належить його
засновникам, ¤к≥ виход¤ть при цьому ≥з своњх п≥дприЇмницьких можливостей. «акон
дозвол¤Ї вносити до статуту будь-¤ку к≥льк≥сть вид≥в д≥¤льност≥, не забороненоњ
законом.
ёридичним засобом дос¤гненн¤ завдань ≥ ц≥лей суб'Їкта господарського права
виступають його права, захист ¤ких гарантуЇ
держава. ѕрава суб'Їкт≥в визначаютьс¤ господарським законодавством залежно в≥д
њхн≥х вид≥в: права п≥дприЇмств, об'Їднань п≥дприЇмств, ф≥нансових ≥
посередницьких ≥нститут≥в, орган≥в державноњ виконавчоњ влади.
ѕрава суб'Їкт≥в можна класиф≥кувати в≥дпов≥дно до њхнього
зм≥сту.
«асновницьк≥ права грунтуютьс¤ на загальн≥й норм≥ права власност≥, зг≥дно з
¤кою власник "може використовувати майно дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ та
≥ншоњ, не забороненоњ законом, д≥¤льност≥" (ст. 4 «акону ”крањни "ѕро
власн≥сть"). ÷¤ норма детал≥зована статт¤ми 5 ≥ 6 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" та ст. 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥". «асновницьк≥ права включають право на в≥льний виб≥р засновниками
п≥дприЇмства вид≥в д≥¤льност≥, право на виб≥р орган≥зац≥йно-пра-вовоњ форми
п≥дприЇмства, право на прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про створенн¤ п≥дприЇмства, право
зм≥нювати у встановленому пор¤дку ¤к д≥¤льн≥сть, так ≥ форму п≥дприЇмства. «а
загальним правилом, ц≥ та ≥нш≥ засновницьк≥ права належать власников≥
(власникам).
ѕрава в галуз≥ управл≥нн¤. ѕ≥дприЇмства й ≥нш≥ суб'Їкти господарського права
самост≥йно управл¤ють своЇю д≥¤льн≥стю та справами. ѕор¤док зд≥йсненн¤
управл≥нн¤ регулюЇтьс¤ статутними актами зг≥дно з принципами, визначеними
законодавством. ќсновним Ї принцип поЇднанн¤ прав власника на господарське
використанн¤ свого майна з самоуправл≥нн¤м трудового колективу. ¬ласник
зд≥йснюЇ своњ управл≥нськ≥ права ¤к безпосередньо (кооператив, колективне
п≥дприЇмство), так ≥ через уповноважен≥ ним органи (державн≥ п≥дприЇмства,
господарськ≥ товариства). ¬ласник ≥ уповноважений ним орган у пор¤дку,
передбаченому статутними актами, можуть делегувати своњ управл≥нськ≥ права
органов≥ управл≥нн¤.
ƒо управл≥нських належать, зокрема, права:
- самост≥йно визначати структуру п≥дприЇмства, тобто к≥льк≥сть ≥ склад його
структурних п≥дрозд≥л≥в, включаючи так зван≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли: ф≥л≥њ,
представництва, в≥дд≥ленн¤ тощо;
- приймати ≥ зм≥нювати статут, ≥нш≥ установч≥ документи;
- затверджувати положенн¤ про структурн≥ п≥дрозд≥ли;
- формувати органи управл≥нн¤ ≥ контролювати њхню д≥¤льн≥сть, призначати
посадових ос≥б, визначати њхн≥ обов'¤зки тощо.
—клад ≥ юридична природа орган≥в п≥дприЇмства залежать в≥д того, до ¤коњ
власност≥ воно належить. онкретно це питанн¤ визначають статутн≥ акти.
Ќаприклад, п≥дприЇмства - суб'Їкти права колективноњ власност≥ - мають вищ≥
кер≥вн≥ та виконавч≥ органи. ѕерший - це загальн≥ збори (наприклад, загальн≥
збори акц≥онер≥в товариства) або конференц≥¤. ¬иконавч≥ функц≥њ у таких
п≥дприЇмствах зд≥йснюють правл≥нн¤. ѕравл≥нн¤ обираЇтьс¤ власниками п≥дприЇмств
на загальних зборах, ¤к≥ визначають ≥ затверджують у статут≥ повноваженн¤ цього
органу. ѕравл≥нн¤ обираЇ з≥ свого складу голову, заступник≥в. ‘ункц≥њ голови
(заступник≥в) можуть по черз≥ виконувати члени правл≥нн¤. ер≥вники п≥дприЇмств
державноњ власност≥ наймаютьс¤ (призначаютьс¤) уповноваженими органами зг≥дно з
контрактною системою.
”правл≥нськ≥ функц≥њ ≥ повноваженн¤ мають також трудов≥ колективи державних
п≥дприЇмств (ст. 15 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
–еал≥зуютьс¤ повноваженн¤ трудового колективу зг≥дно з≥ статутом загальними
зборами (конференц≥Їю) або виборним органом (рада п≥дприЇмства, рада трудового
колективу), члени ¤кого обираютьс¤ зборами (2/3 голос≥в) терм≥ном на 2-3 роки.
ћайнов≥ права суб'Їкт≥в под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та спец≥альн≥.
«агальн≥ майнов≥ права п≥дприЇмств, господарських об'Їднань врегульовано на
п≥дстав≥ статей 20-30 ≥ 37 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть". ƒо них
можна в≥днести права:
- мати на п≥дстав≥ певного речового права (титулу) основн≥ фонди, об≥гов≥
кошти, ≥нш≥ ц≥нност≥, варт≥сть ¤ких в≥дображаЇтьс¤ на самост≥йному баланс≥
п≥дприЇмства. «г≥дно ≥з законами, статутами п≥дприЇмств та укладеними угодами
майно належить п≥дприЇмствам, ≥ншим суб'Їктам на прав≥ власност≥ або на прав≥
повного господарського в≥данн¤. ћайно державноњ власност≥ закр≥плюЇтьс¤ за
державними п≥дприЇмствами ≥ належить њм на прав≥ повного господарського
в≥данн¤;
- вести господарську та комерц≥йну д≥¤льн≥сть; бути у зв'¤зку з цим позивачем
та в≥дпов≥дачем у суд≥, арб≥тражному суд≥, захищати своњ майнов≥ права та
≥нтереси в≥д ≥мен≥ п≥дприЇмства;
- розпор¤джатис¤ майном. ѕ≥дприЇмство, ¤кщо ≥нше не передбачено його статутом,
маЇ право: продавати (обм≥нювати) майно ≥ншим орган≥зац≥¤м, здавати в оренду,
заставл¤ти, надавати тимчасово у безоплатне користуванн¤, списувати зношен≥
основн≥ фонди з балансу;
- набувати на законних п≥дставах майно. ѕ≥дприЇмство в≥дпов≥дно до свого
статуту маЇ право купувати, орендувати, одержувати у будь-¤кий ≥нший
правом≥рний спос≥б майно (рухоме ≥ нерухоме), використовувати його, пол≥пшувати
≥ т. ≥н.
ѕох≥дними в≥д зазначених та ≥нших майнових прав Ї догов≥рно-майнов≥ права
п≥дприЇмств. ÷е права укладати засновницьк≥, господарськ≥ договори та ≥нш≥
контракти (≥ нести щодо них в≥дпов≥дальн≥сть); видавати заставн≥ та ≥нш≥
ф≥нансов≥ зобов'¤занн¤; позичати грош≥; ≥нвестувати ≥ ре≥нвестувати кошти
п≥дприЇмства;
одержувати рухоме ≥ нерухоме майно ¤к гарант≥ю оплати боргу
та ≥н.
р≥м розгл¤нутих загальних прав, п≥дприЇмства мають ≥ спец≥альн≥ майнов≥ права
у сфер≥ випуску ≥ об≥гу ц≥нних папер≥в: акц≥й, обл≥гац≥й п≥дприЇмств,
приватизац≥йних папер≥в, ощадних, ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, вексел≥в. ÷≥
права Ї спец≥альними, тому що обумовлен≥ спец≥альною правосуб'Їктн≥стю
п≥дприЇмств ¤к ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в. ѕ≥дприЇмство маЇ право випускати ≥ реал≥зовувати
лише т≥ види ц≥нних папер≥в, ¤к≥ спец≥ально визначен≥ законом, зокрема
акц≥онерн≥ товариства - акц≥њ, обл≥гац≥њ, ≥нш≥ п≥дприЇмства - обл≥гац≥њ.
«а аналог≥чною схемою систематизуютьс¤ обов'¤зки п≥дприЇмств.
ѕри заснуванн≥ п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ (законом) затверджувати
(перезатверджувати) установч≥ документи; у встановленому законом пор¤дку
реЇструватис¤ ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; на д≥¤льн≥сть, що
п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню, п≥дприЇмства зобов'¤зан≥ одержувати спец≥альн≥ дозволи
(л≥ценз≥њ).
” процес≥ господарюванн¤ закон зобов'¤зуЇ п≥дприЇмства:
- виконувати господарськ≥ зобов'¤занн¤, обумовлен≥ державними контрактами та
державними замовленн¤ми, ≥ншими договорами;
- забезпечувати необх≥дну ¤к≥сть продукц≥њ, роб≥т, послуг;
- вести бухгалтерський обл≥к (самост≥йн≥ бухгалтерськ≥ баланси) своЇњ роботи,
надавати органам державноњ статистики передбачену законом зв≥тн≥сть;
- подавати квартальну та р≥чну ф≥нансову зв≥тн≥сть органам, до сфери управл≥нн¤
¤ких вони належать, трудовим колективам на њх вимогу, власникам (засновникам)
в≥дпов≥дно до установчих документ≥в, ¤кщо ≥нше не передбачено законом. ќрганам
виконавчоњ влади та ≥ншим користувачам ф≥нансова зв≥тн≥сть подаЇтьс¤ в≥дпов≥дно
до законодавства;
- своЇчасно подавати податковим органам декларац≥њ про своњ доходи, ≥нш≥
податков≥ документи, сплачувати податки, ≥нш≥ обов'¤зков≥ платеж≥;
- не допускати недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, ≥нших порушень антимонопольного
законодавства, прав та ≥нтерес≥в споживач≥в, будь-¤ких ≥нших ос≥б.
—уб'Їкти господарюванн¤ мають також обов'¤зки, передбачен≥ природоохоронним
законодавством. —татт¤ 4 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" та ст.
31 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" зобов'¤зують њх:
o рац≥онально використовувати природн≥ ресурси;
o охорон¤ти довк≥лл¤ в≥д забрудненн¤, ≥ншого шк≥дливого впливу;
o своњм коштом в≥дшкодовувати витрати на в≥дновленн¤ та охорону природних
ресурс≥в тощо.
«а порушенн¤ своњх обов'¤зк≥в п≥дприЇмство несе майнову та ≥ншу
в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену законом, а також передбачену договорами.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. Ќазв≥ть ≥стотн≥ ознаки суб'Їкта господарського права.
2. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ суб'Їкта господарського права.
3. Ќазв≥ть основн≥ види суб'Їкт≥в господарського права.
4. ўо таке п≥дприЇмство?
5. ўо таке об'Їднанн¤ п≥дприЇмств?
6. як≥ ви знаЇте ф≥нансов≥ та посередницьк≥ ≥нститути?
7. Ќазв≥ть основн≥ види орган≥в управл≥нн¤ - суб'Їкт≥в господарського права.
8. ” чому пол¤гаЇ особлив≥сть правового статусу ф≥зичноњ особи - п≥дприЇмц¤?
9. ” чому пол¤гають засновницьк≥ права п≥дприЇмств?
10. –озкрийте зм≥ст управл≥нських прав суб'Їкта господарського права.
11. як≥ ви знаЇте майнов≥ права суб'Їкта господарського права?
12. Ќазв≥ть основн≥ обов'¤зки п≥дприЇмства.
