–озд≥л
V. ѕравовий статус п≥дприЇмств
І 1. ѕон¤тт¤ п≥дприЇмства
ƒом≥нуюче м≥сце серед суб'Їкт≥в господарського права належить такому
суб'Їктов≥, ¤к п≥дприЇмство. ÷е зумовлено особливими економ≥чними ≥ соц≥альними
функц≥¤ми п≥дприЇмства в економ≥чн≥й систем≥, а саме функц≥¤ми товаровиробника,
¤кий задовольн¤Ї сусп≥льн≥ потреби у продукц≥њ, роботах та послугах. “ому
законодавчий ≥нститут п≥дприЇмства або господарюючого суб'Їкта Ї центральною
частиною системи господарського права ”крањни, його правовою основою.
”с≥ основн≥ закони та ≥нш≥ нормативн≥ акти господарського законодавства
приймаютьс¤ виход¤чи з економ≥чного та правового становища п≥дприЇмства.
ѕон¤тт¤ "п≥дприЇмство" Ї узагальнюючим, або зб≥рним. ¬оно, по-перше,
визначаЇ п≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарського права стосовно вс≥х форм ≥ вид≥в
власност≥ в ”крањн≥ (орган≥зац≥йн≥ форми ≥ види п≥дприЇмств). ѕо-друге, це
пон¤тт¤ Ї загальногалузевим, тобто взагал≥ визначаЇ промислов≥ (фабрики,
заводи, шахти), буд≥вельн≥, транспортн≥, с≥льськогосподарськ≥, торговельн≥ та
≥нш≥ п≥дприЇмства.
ѕ≥дприЇмство ¤к соц≥ально-економ≥чний ≥ правовий ≥нститут маЇ певну сукупн≥сть
економ≥чних, орган≥зац≥йних ≥ юридичних ознак, за ¤кими квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к
господарюючий суб'Їкт ≥ суб'Їкт права. «а допомогою цих ознак, систематизованих
ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ун≥ф≥ковано
визначаЇтьс¤ правове становище п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ галузей
народного господарства.
«акон встановлюЇ, що п≥дприЇмство Ї основною орган≥зац≥йною ланкою народного
господарства ”крањни. ÷¤ орган≥зац≥йна ознака квал≥ф≥куЇ п≥дприЇмство ¤к
орган≥зац≥йну форму господарськоњ ("б≥знесовоњ") орган≥зац≥њ, тобто
орган≥зац≥њ, в ¤к≥й власники засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили об'Їднують своњ
виробнич≥ ресурси дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤
прибутку. ¬изначенн¤ "основна ланка", з одного боку, в≥дмежовуЇ
п≥дприЇмство в≥д ≥нших орган≥зац≥йних форм економ≥чноњ д≥¤льност≥ (типу
домашн≥х господарств, ≥ндив≥дуальних промисл≥в без створенн¤ п≥дприЇмств, так
званих т≥ньових структур тощо), а з ≥ншого - в≥д суб'Їкт≥в господарського
права, ¤к≥ не належать до основноњ ланки: об'Їднань п≥дприЇмств, ф≥нансових ≥
посередницьких ≥нститут≥в, орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою.
«акон також встановлюЇ, що п≥дприЇмство - це господарюючий суб'Їкт. —уть
визначенн¤ "господарюючий суб'Їкт" пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство Ї
товаровиробником, трудовим колективом, ¤кий на профес≥йн≥й основ≥ (промисел)
виробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ св≥й товар з метою одержанн¤ прибутку. як господарюючий
суб'Їкт п≥дприЇмство зд≥йснюЇ виробничу, науково-досл≥дну та комерц≥йну
д≥¤льн≥сть. “ерм≥н "господарюючий" означаЇ, що п≥дприЇмства належать
до комерц≥йних, спр¤мованих на прибуток, орган≥зац≥й (на в≥дм≥ну в≥д
неприбуткових орган≥зац≥й - рел≥г≥йних, об'Їднань громад¤н тощо).
ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним, господарюючим суб'Їктом. —амост≥йн≥сть у прийн¤тт≥
господарських р≥шень Ї одн≥Їю з основних ≥ необх≥дних умов д≥¤льност≥
п≥дприЇмства ¤к товаровиробника. ёридичний аспект такого визначенн¤ пол¤гаЇ в
тому, що п≥дприЇмство при зд≥йсненн≥ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥ "маЇ
право з власноњ ≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, що не суперечать
законодавству ”крањни" (ст. 27 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥").
Ќарешт≥, п≥дприЇмство - це статутний господарюючий суб'Їкт. —татут п≥дприЇмства
¤к локальний акт господарського законодавства нормативне визначаЇ ц≥л≥ ≥
предмет д≥¤льност≥ окремого п≥дприЇмства, в≥дхил¤тис¤ в≥д ¤ких без зм≥ни
статуту п≥дприЇмству заборонено. —татут також визначаЇ меж≥ спец≥альноњ
правоздатност≥ п≥дприЇмства ¤к юридичноњ особи. ÷е один з найважлив≥ших
правових акт≥в п≥дприЇмства, тому ст. 9 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" спец≥ально визначаЇ обов'¤зков≥ й альтернативн≥ пункти, ¤к≥
включаютьс¤ до статуту п≥дприЇмства.
ѕ≥дприЇмство маЇ необх≥дне дл¤ господарюючого суб'Їкта майно - основн≥ ≥
оборотн≥ кошти, ≥нш≥ ц≥нност≥, ¤кими воно волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥
розпор¤джаЇтьс¤ на певному правовому титул≥ (на прав≥ власност≥, повного
господарського в≥данн¤ чи оперативного управл≥нн¤). ÷е майно юридичне
в≥дмежоване, ¤к правило, в≥д майна власника п≥дприЇмства ≥ закр≥плене за
п≥дприЇмством ¤к суб'Їктом права. ќсновн≥ ≥ оборотн≥ кошти перебувають на
самост≥йному бухгалтерському баланс≥, грош≥ - на поточному рахунку п≥дприЇмства
в банку.
ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним суб'Їктом права. « одного боку, закон визначаЇ його
компетенц≥ю (права та обов'¤зки) ¤к господарюючого суб'Їкта, з другого -
зазначаЇ, що п≥дприЇмство Ї юридичною особою, ¤ка не маЇ у своЇму склад≥ ≥нших
юридичних ос≥б (ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ÷им
п≥дприЇмство ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д об'Їднань п≥дприЇмств (господарських
об'Їднань), до складу ¤ких вход¤ть юридичн≥ особи.
як господарюючий суб'Їкт з правами юридичноњ особи п≥дприЇмство починаЇ д≥¤ти
в≥д дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ.
“аким чином, п≥дприЇмство - це самост≥йна господарська орган≥зац≥¤, створена ≥
зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ
д≥¤льност≥ з метйю задоволенн¤ сусп≥льних потреб у товар≥ (продукц≥њ, роботах,
послугах) ≥ одержанн¤ прибутку, ¤ка д≥Ї на п≥дстав≥ статуту, користуЇтьс¤
правами ≥ виконуЇ обов'¤зки щодо своЇњ д≥¤льност≥, Ї юридичною особою, маЇ
самост≥йний баланс, поточний та ≥нш≥ рахунки в банках.
І 2. ќрган≥зац≥йно-правов≥ форми п≥дприЇмств
«аконодавство ”крањни про п≥дприЇмства оперуЇ такими пон¤тт¤ми, ¤к
орган≥зац≥йн≥ форми, види ≥ категор≥њ п≥дприЇмств. ожне з них вживаЇтьс¤ дл¤
класиф≥кац≥њ п≥дприЇмств за певними ознаками.
ќрган≥зац≥йна (орган≥зац≥йно-правова) форма передбачаЇ класиф≥кац≥ю п≥дприЇмств
залежно в≥д форм власност≥, визначених онституц≥Їю ”крањни ≥ «аконом ”крањни
"ѕро власн≥сть", та способ≥в розмежуванн¤ у п≥дприЇмствах окремих
форм власност≥ ≥ управл≥нн¤ майном. ёридичне значенн¤ цього пол¤гаЇ в
урахуванн≥ в законодавств≥, тобто в «акон≥ ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" ≥ спец≥альних законах, особливостей правового становища
п≥дприЇмств окремих вид≥в.
«агалом орган≥зац≥йна форма ≥ вид визначають суб'Їкта, ¤кий маЇ право
присвоювати результати д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. « точки зору орган≥зац≥йноњ
форми ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" вид≥л¤Ї так≥
види п≥дприЇмств: приватн≥, колективн≥, господарськ≥ товариства, п≥дприЇмства,
заснован≥ на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н, комунальн≥, державн≥ (в тому числ≥
казенн≥).
—л≥д мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до чинного на момент створенн¤ п≥дприЇмств
законодавства в ”крањн≥ були створен≥ ≥ д≥ють ƒо цього часу й ≥нш≥ види
п≥дприЇмств: ≥ндив≥дуальн≥, с≥мейн≥, сп≥льн≥ (в тому числ≥ з ≥ноземними
≥нвестиц≥¤ми) п≥дприЇмства.
ѕриватне п≥дприЇмство - це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства,
заснованого на власност≥ ф≥зичноњ особи.
¬изначенн¤ приватне, кр≥м форми власност≥, виражаЇ головну особлив≥сть
правового становища п≥дприЇмств ц≥Їњ орган≥зац≥йноњ форми. «г≥дно ≥з
законодавством ”крањни власник у даному раз≥ водночас Ї ≥ п≥дприЇмцем, тобто
власн≥сть ≥ управл≥нн¤ майном у приватному п≥дприЇмств≥ не розмежовуютьс¤.
олективне п≥дприЇмство (точн≥ше його можна було б назвати "п≥дприЇмство
колективноњ власност≥") - це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства,
заснованого на власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства.
¬изначенн¤ колективне означаЇ, що п≥дприЇмство належить колективу сп≥ввласник≥в
(засновник≥в, учасник≥в), ¤к≥ д≥ють ¤к один суб'Їкт права колективноњ
власност≥. ѕравосуб'Їктн≥сть власника (у даному раз≥ колективу або групи
власник≥в, орган≥зованих у колективне п≥дприЇмство з правами юридичноњ особи)
реал≥зуЇтьс¤ через юридичну особу - п≥дприЇмство, ¤ке волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥
розпор¤джаЇтьс¤ майном в≥дпов≥дно до свого статуту (статт≥ 6, 20 ≥ 21 «акону
”крањни "ѕро власн≥сть"). ÷е вид недержавноњ юридичноњ особи. ѕраво
колективноњ власност≥ у колективному п≥дприЇмств≥ безпосередньо зд≥йснюють його
органи управл≥нн¤ - вищий орган управл≥нн¤ (загальн≥ збори або конференц≥¤) ≥
правл≥нн¤. ќтже, колективне п≥дприЇмство, поки воно д≥Ї, - це об'Їкт права
власност≥ в≥дпов≥дноњ юридичноњ особи. …ого засновники ≥ учасники Ї власниками
часток (пањв, вклад≥в) у майн≥ п≥дприЇмства.
≤накше визначаЇ пон¤тт¤ колективного п≥дприЇмства «акон ”крањни "ѕро
власн≥сть", зг≥дно з ¤ким вид≥в колективних п≥дприЇмств ст≥льки ж, ск≥льки
суб'Їкт≥в права колективноњ власност≥ названо в ст. 20 «акону ”крањни "ѕро
власн≥сть": колективн≥ п≥дприЇмства (наприклад, п≥дприЇмство,
приватизоване трудовим колективом державного п≥дприЇмства ≥ не перетворене на ≥нший
вид; колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство); акц≥онерне або ≥нше
статутне господарське товариство (статт≥ 25 ≥ 26 «акону); виробничий кооператив
(ст. 24 «акону; п≥дприЇмство, ¤ке засноване на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н
(наприклад, профсп≥лкове - ст. 28 «акону); п≥дприЇмство рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ
(ст. 29 «акону); п≥дприЇмство, створене господарським об'Їднанн¤м (ст. 27
«акону).
—пециф≥чним видом колективного п≥дприЇмства Ї також орендне п≥дприЇмство (ст.
22 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть"). ƒержавне п≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою
орган≥зац≥йно-правову форму п≥дприЇмства, заснованого на державн≥й власност≥.
¬изначенн¤ державне вказуЇ, що дане п≥дприЇмство маЇ особливост≥ правового
становища пор≥вн¤но з недержавними п≥дприЇмствами ÷≥ особливост≥ обумовлен≥
способом в≥дмежуванн¤ функц≥й власника в≥д функц≥й управл≥нн¤ майном у
державному п≥дприЇмств≥. —аме державне п≥дприЇмство ¤к майновий комплекс Ї
об'Їктом права державноњ власност≥. ѕ≥дприЇмству ¤к суб'Їктов≥ права це майно
належить на прав≥ повного господарського в≥данн¤. ÷е право вужче, н≥ж право
власност≥. ќбс¤г його залежить в≥д ц≥льового призначенн¤ в≥дпов≥дного майна.
ƒержавне п≥дприЇмство волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ цим майном
"на св≥й розсуд, вчин¤ючи щодо нього будь-¤к≥ д≥њ, ¤к≥ не суперечать
чинному законодавству та статуту п≥дприЇмства". ќск≥льки державне
п≥дприЇмство Ї суб'Їктом права повного господарського в≥данн¤ майном, а не
суб'Їктом права власност≥, щодо державних п≥дприЇмств д≥Ї спец≥альна категор≥¤
- правовий режим майна державних п≥дприЇмств (ст. 37 «акону ”крањни "ѕро
власн≥сть"). ¬она означаЇ, що державн≥ п≥дприЇмства керуютьс¤ спец≥альними
правилами заснуванн¤, утворенн¤ њх майна при заснуванн≥, визначенн¤ ц≥лей ≥
предмета д≥¤льност≥ (статути державних п≥дприЇмств розробл¤ютьс¤ на п≥дстав≥
“ипового статуту державного п≥дприЇмства, затвердженого 22-28 кв≥тн¤ 1993 р.
ћ≥неконом≥ки, ћ≥нпрац≥, ћ≥нф≥ном та ‘ондом державного майна ”крањни),
управл≥нн¤ майном, розпод≥лу прибутку тощо.
ƒержавн≥ п≥дприЇмства ¤к суб'Їкти одн≥Їњ форми власност≥ (орган≥зац≥йноњ форми)
под≥л¤ютьс¤ на види: а) державн≥ п≥дприЇмства, заснован≥ на державн≥й
власност≥; б) державн≥ п≥дприЇмства, заснован≥ на республ≥канськ≥й (јвтономноњ
–еспубл≥ки рим) власност≥; в) казенн≥ п≥дприЇмства. ”с≥ ц≥ п≥дприЇмства -
державн≥ юридичн≥ особи.
ќсобливим видом п≥дприЇмства, заснованого на державн≥й власност≥, Ї казенне
п≥дприЇмство. ћайно, що Ї у державн≥й власност≥ ≥ закр≥плене за казенним
п≥дприЇмством, належить йому не на прав≥ повного господарського в≥данн¤, а на прав≥
оперативного управл≥нн¤. «д≥йснюючи право оперативного управл≥нн¤, казенне
п≥дприЇмство волод≥Ї ≥ користуЇтьс¤ зазначеним майном. –озпор¤джатис¤
закр≥пленим за ним на прав≥ оперативного управл≥нн¤ державним майном, що
належить до основних фонд≥в п≥дприЇмства, казенне п≥дприЇмство може лише з
дозволу органу, уповноваженого управл¤ти в≥дпов≥дним державним майном.
ќсобливост≥ розпор¤дженн¤ ≥ншим майном казенного п≥дприЇмства визначаютьс¤ у
його статут≥.
¬ажливе значенн¤ дл¤ правового регулюванн¤ д≥¤льност≥ казенних п≥дприЇмств
мають постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро перетворенн¤ державних
п≥дприЇмств у казенн≥" в≥д 30 червн¤ 1998 p. є 987, ¤кою визначено перел≥к
державних п≥дприЇмств, що мають бути перетворен≥ на казенн≥; "ѕро типовий
статут казенного п≥дприЇмства" в≥д 16 червн¤ 1998 р. є 914, ¤кою
затверджено “иповий статут казенного п≥дприЇмства, та "ѕро де¤к≥ питанн¤
управл≥нн¤ казенними п≥дприЇмствами" в≥д 22 липн¤ 1998 р. є 1129, ¤кою,
зокрема, затверджено ѕоложенн¤ про складанн¤ плану розвитку казенного
п≥дприЇмства та ѕоложенн¤ про складанн¤ ф≥нансового плану казенного
п≥дприЇмства.
—п≥льне п≥дприЇмство - це орган≥зац≥йна форма п≥дприЇмства, заснованого за
законами ”крањни на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних форм власност≥ (так звана
зм≥шана форма власност≥). —п≥льн≥ п≥дприЇмства, ¤к правило, мають форму
господарських товариств, тобто Ї суб'Їктами права колективноњ власност≥.
«асновниками сп≥льних п≥дприЇмств можуть бути юридичн≥ особи ≥ громад¤ни
”крањни, ≥нших держав. «алежно в≥д цього Ї два види сп≥льних п≥дприЇмств: а)
звичайн≥ (нац≥ональн≥) сп≥льн≥ п≥дприЇмства; б) сп≥льн≥ п≥дприЇмства з
≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми.
—п≥льне п≥дприЇмство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми - це п≥дприЇмство (орган≥зац≥¤)
будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, створене в≥дпов≥дно до законодавства
”крањни, ≥ноземна ≥нвестиц≥¤ в статутному фонд≥ ¤кого, за його на¤вност≥,
становить не менше 10 в≥дсотк≥в.
ѕ≥дприЇмство набуваЇ статусу п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми з дн¤
зарахуванн¤ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ на його баланс. ѕравове становище ≥ д≥¤льн≥сть
таких п≥дприЇмств, кр≥м «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥",
регулюЇтьс¤ законами ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д
19 березн¤ 1996 р. та "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16
кв≥тн¤ 1991 р.
≤ноземне п≥дприЇмство - це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства з
м≥сцезнаходженн¤м в ”крањн≥, створеного ¤к суб'Їкт права зг≥дно ≥з
законодавством ≥ноземноњ держави, майно ¤кого повн≥стю перебуваЇ у власност≥
≥ноземних громад¤н, юридичних ос≥б або держави.
¬изначенн¤ ≥ноземне (≥ноземна власн≥сть) означаЇ, що п≥дприЇмство
п≥дпор¤дковуЇтьс¤ р≥зним юрисдикц≥¤м. ѕор¤док створенн¤ ≥ внутр≥шньоњ
д≥¤льност≥ ≥ноземного п≥дприЇмства регулюЇтьс¤ законодавством крањни, ¤к≥й воно
належить. «аконодавство ”крањни не регулюЇ цих в≥дносин. –азом з тим умови
реЇстрац≥њ
д≥¤льност≥ ≥ноземного п≥дприЇмства в ”крањн≥ регулюютьс¤ украњнським
законодавством, тобто на ≥ноземн≥ п≥дприЇмства загалом поширюЇтьс¤ нац≥ональний
правовий режим господарськоњ д≥¤льност≥.
р≥м форм ≥ вид≥в законодавець застосовуЇ дл¤ класиф≥кац≥њ п≥дприЇмств пон¤тт¤
категор≥њ (ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
атегор≥¤ означаЇ техн≥ко-економ≥чну (не юридичну) класиф≥кац≥ю п≥дприЇмств
(незалежно в≥д форм власност≥) в≥дпов≥дно до обс¤г≥в господарського обороту
п≥дприЇмства ≥ чисельност≥ його прац≥вник≥в. «а ц≥Їю ознакою розр≥зн¤ють мал≥
та ≥нш≥ (середн≥, велик≥) п≥дприЇмства.
≥льк≥сть працюючих, за ¤кою п≥дприЇмство в≥днос¤ть до категор≥њ малих,
диференц≥йовано залежно в≥д галузей народного господарства:
- у промисловост≥ та буд≥вництв≥ - до 200 чолов≥к;
- в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери - до 50 чолов≥к;
- у науц≥ ≥ науковому обслуговуванн≥ - до 100 чолов≥к;
- у галуз¤х невиробничоњ сфери - до 25 чолов≥к;
- у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ - до 15 чолов≥к.
ћал≥ п≥дприЇмства вид≥лено в самост≥йну категор≥ю з метою розвитку малого
б≥знесу шл¤хом наданн¤ њм певних п≥льг, переваг тощо. « юридичного боку,
важливим Ї те, що особливост≥ њх створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ встановлюютьс¤ ¤к
загальним законодавством ”крањни про п≥дприЇмства, так ≥ спец≥альним
законодавством ”крањни про п≥дприЇмства ц≥Їњ категор≥њ.
ќсобливост≥ правового становища малих п≥дприЇмств, кр≥м спец≥альних статей
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", врегульован≥ ще й
постановою –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– "ѕро заходи щодо створенн¤ ≥ розвитку малих
п≥дприЇмств" в≥д 22 вересн¤ 1990 р. в редакц≥њ в≥д 19 жовтн¤ 1991 р.. як
зазначено в ст. 28 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥",
держава стимулюЇ розвиток малих п≥дприЇмств ”крањни: надаЇ п≥льги при оподаткуванн≥,
одержанн≥ державних кредит≥в, створюЇ фонди спри¤нн¤ розвитку малих п≥дприЇмств
та ≥н.
І 3. —творенн¤ п≥дприЇмства
“ерм≥н "створенн¤" - це правове пон¤тт¤ господарського
права, ¤ке включаЇ врегульован≥ правом умови фактичного виникненн¤ та лег≥тимац≥њ
п≥дприЇмства в статус≥ правового господарюючого суб'Їкта, суб'Їкта права.
¬иход¤чи з того, що в економ≥ц≥ ”крањни створюютьс¤ ≥ функц≥онують п≥дприЇмства
р≥зних орган≥зац≥йно-правових форм, господарське законодавство визначаЇ
загальн≥ ≥ спец≥альн≥ умови њх створенн¤. «агальн≥ умови поширюютьс¤ на вс≥
форми п≥дприЇмств. ¬они визначен≥ законами ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥" (ст. 5), "ѕро п≥дприЇмництво" (ст. 6) та ÷ив≥льним
кодексом, ¤кий регулюЇ загальн≥ умови створенн¤ юридичноњ особи, в тому числ≥ й
п≥дприЇмства. —пец≥альн≥ умови створенн¤ п≥дприЇмств визначен≥ законами про њх
окрем≥ види.
як правове пон¤тт¤ створенн¤ включаЇ визначенн¤ засновник≥в, њх засновницькоњ
компетенц≥њ, пор¤дку д≥¤льност≥ щодо створенн¤ п≥дприЇмства. «асновником Ї особа,
¤ка маЇ право створити у встановленому пор¤дку п≥дприЇмство (орган≥зац≥ю) ¤к
юридичну особу. «а законами ”крањни "ѕро власн≥сть" (статт≥ 6 ≥ 33) ≥
"ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" (ст. 5) таким правом над≥лен≥
безпосередньо власники засоб≥в виробництва та ≥ншого майна ≥ уповноважен≥
власником (власниками) органи, тобто ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи, що мають
засновницьку право- ≥ д≥Їздатн≥сть. ќтже, тут д≥Ї загальний принцип, зг≥дно з
¤ким засновниками (сп≥взасновниками) можуть бути "ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи,
кр≥м випадк≥в, передбачених законодавчими актами ”крањни".
”повноважен≥ органи, що можуть бути засновниками п≥дприЇмств, визначаЇ власник.
ўодо п≥дприЇмств загальнодержавноњ власност≥ - це п≥дв≥домч≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни органи державноњ виконавчоњ влади:
м≥н≥стерства, державн≥ ком≥тети, ≥нш≥ центральн≥ в≥домства. ¬они приймають
р≥шенн¤ про створенн¤ п≥дприЇмств державноњ власност≥, затверджують статути ≥
контролюють њх додержанн¤, укладають та розривають контракти з кер≥вниками
п≥дприЇмств, контролюють ефективн≥сть використанн¤ закр≥пленого за
п≥дприЇмствами майна, його збереженн¤ (ƒекрет аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро управл≥нн¤ майном, що Ї у загальнодержавн≥й власност≥" в≥д 15
грудн¤ 1993 р.). ÷е загальне правило. ” де¤ких випадках (наприклад, щодо
п≥дприЇмств буд≥вельного комплексу) зазначен≥ функц≥њ ≥ повноваженн¤ аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни делегуЇ господарським об'Їднанн¤м: корпорац≥¤м, концернам
тощо. ўодо п≥дприЇмств комунальноњ власност≥ уповноваженими органами ≥з
засновницькими правами Ї с≥льськ≥, селищн≥ та
м≥ськ≥ ради (п. 30 ст. 26 «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в
”крањн≥" в≥д 21 травн¤ 1997 р.), а також м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ
(п. 1 ст. 19 «акону ”крањни "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ" в≥д
9 кв≥тн¤ 1999 р.). «асновники реал≥зують засновницьк≥ права шл¤хом:
обранн¤ орган≥зац≥йноњ форми п≥дприЇмства; визначенн¤ ц≥лей ≥ предмета його
д≥¤льност≥;
прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про його створенн¤; затвердженн¤ у встановленому пор¤дку
статуту;
передач≥ безоплатно на баланс п≥дприЇмства основних фонд≥в та оборотних кошт≥в;
формуванн¤ орган≥в управл≥нн¤, визначенн¤ у статут≥ меж њхн≥х повноважень тощо.
—творенн¤ п≥дприЇмства в юридичному розум≥нн≥ - це затвердженн¤ та одержанн¤
передбачених законом документ≥в: р≥шенн¤ власника (власник≥в) або
уповноваженого органу про створенн¤ п≥дприЇмства, статуту (¤кщо цього вимагаЇ
орган≥зац≥йна форма), св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю. «а необх≥дност≥ дл¤
новостворюваного п≥дприЇмства земельноњ д≥л¤нки сюди вход¤ть також документи на
землекористуванн¤ (землеволод≥нн¤), визначен≥ земельним законодавством ”крањни.
ƒозв≥л на користуванн¤ створюваним п≥дприЇмством земельною д≥л¤нкою, а також
≥ншими природними ресурсами видаЇтьс¤ за р≥шенн¤м м≥сцевоњ ради за
м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства в пор¤дку, встановленому «емельним кодексом
”крањни (статт≥ 19, 21, 23, 32, 34 та ≥н.). ¬≥дмова в наданн≥ земельноњ д≥л¤нки
може бути оскаржена у встановленому законом пор¤дку.
√осподарське законодавство регулюЇ також способи створенн¤ п≥дприЇмств. “ак,
п≥дприЇмство може бути створене зг≥дно з р≥шенн¤м одного чи к≥лькох власник≥в
або уповноваженого ним органу.
ѕ≥дприЇмство може створюватис¤ внасл≥док примусового под≥лу ≥ншого п≥дприЇмства
в≥дпов≥дно до антимонопольного законодавства ”крањни. ѕримусовий под≥л
п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни,
його територ≥альних управл≥нь. –≥шенн¤ про под≥л п≥дприЇмства-монопол≥ста Ї
обов'¤зковим дл¤ власника (власник≥в) або уповноваженого органу. –≥шенн¤ про
примусовий под≥л визначаЇ строк створенн¤ нових п≥дприЇмств, ¤кий не може бути
менше шести м≥с¤ц≥в.
ѕ≥дприЇмство може створюватис¤ шл¤хом реорган≥зац≥њ д≥ючого п≥дприЇмства, тобто
в результат≥ вид≥ленн¤ ≥з складу д≥ючого п≥дприЇмства одного або к≥лькох
структурних п≥дрозд≥л≥в за р≥шенн¤м њхн≥х трудових колектив≥в, ¤кщо на це Ї
згода власника чи уповноваженого ним органу. јналог≥чно може створюватис¤
п≥дприЇмство на баз≥ структурноњ одиниц≥ д≥ючого об'Їднанн¤. ўодо таких
п≥дприЇмств д≥Ї правило про збереженн¤ за ними взаЇмних зобов'¤зань та укладених
договор≥в з ≥ншими п≥дприЇмствами.
ѕ≥дприЇмства мають право створювати на територ≥њ ”крањни та за њњ межами
суб'Їкти господарського права без прав юридичноњ особи - своњ в≥докремлен≥
п≥дрозд≥ли: ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ тощо з правом в≥дкритт¤ поточних
та ≥нших рахунк≥в. ¬≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли д≥ють на п≥дстав≥ положень про них,
¤к≥ затверджуютьс¤ п≥дприЇмством. ¬≥дкритт¤ зазначених п≥дрозд≥л≥в не потребуЇ
њхньоњ реЇстрац≥њ. ѕ≥дприЇмство лише пов≥домл¤Ї про це реЇстрац≥йний орган
шл¤хом внесенн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ до своЇњ реЇстрац≥йноњ картки.
јналог≥чно створюютьс¤ доч≥рн≥ п≥дприЇмства. «а законодавством ”крањни, правом
створювати доч≥рн≥ п≥дприЇмства над≥лен≥ господарськ≥ товариства (ст. 9 «акону
”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"). ƒоч≥рн≥ п≥дприЇмства мають
бути зареЇстрован≥ в пор¤дку, встановленому дл¤ реЇстрац≥њ п≥дприЇмств.
І 4. ”становч≥ документи п≥дприЇмства
”становчими документами п≥дприЇмства називаЇтьс¤ комплект документ≥в
встановленоњ законом форми, зг≥дно з ¤кими п≥дприЇмство виникаЇ ≥ д≥Ї ¤к
суб'Їкт права. « точки зору правовоњ природи, установч≥ документи Ї локальними
нормативними актами, тобто актами, ¤к≥ набувають юридичноњ сили внасл≥док
затвердженн¤ њх одним або к≥лькома засновниками п≥дприЇмства.
‘орму ≥ зм≥ст установчих документ≥в визначають залежно в≥д вид≥в п≥дприЇмств
загальн≥ закони про п≥дприЇмства та закони про окрем≥ види п≥дприЇмств.
—татт¤ 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" м≥стить перел≥к акт≥в,
¤к≥ належать до установчих документ≥в. ѕо-перше, це р≥шенн¤ одного чи к≥лькох
власник≥в або уповноваженого ним (ними) органу про створенн¤ п≥дприЇмства. якщо
власник≥в чи орган≥в два ≥ б≥льше, таким р≥шенн¤м визначено установчий догов≥р.
ѕо-друге, це статут п≥дприЇмства.
—татт¤ 9 «акону ”крањни" ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" даЇ перел≥к
обов'¤зкових в≥домостей, ¤к≥ необх≥дно включати до статуту п≥дприЇмства ¤к
одного з його основних установчих акт≥в.
«м≥ст установчих документ≥в (статут≥в, установчих договор≥в) господарських
товариств регулюЇтьс¤ статт¤ми 4, 37, 51, 65, 67 ≥
76 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства". ÷≥ статт≥ визначають
перел≥ки основних даних, що п≥дл¤гають включенню до установчих документ≥в
товариств окремих вид≥в.
ѕри розробц≥ проект≥в установчих документ≥в п≥дприЇмств необх≥дно керуватис¤ також
типовими нормативними актами. ўодо п≥дприЇмств окремих вид≥в законодавець
застосовуЇ типов≥ форми установчих документ≥в (наприклад, “иповий статут
державного п≥дприЇмства, “иповий статут казенного п≥дприЇмства, “иповий статут
закритого акц≥онерного товариства, “иповий статут в≥дкритого акц≥онерного
товариства, створеного шл¤хом корпоратизац≥њ державного п≥дприЇмства).
”становч≥ документи мають м≥стити обов'¤зков≥ дан≥ про п≥дприЇмство, без ¤ких
вони вважаютьс¤ такими, що не в≥дпов≥дають вимогам законодавства. ÷е так≥ дан≥:
o найменуванн¤ (завод, фабрика, майстерн¤ тощо) ≥ вид п≥дприЇмства;
o зазначенн¤ власника (склад засновник≥в, учасник≥в) та м≥сцезнаходженн¤
п≥дприЇмства;
o предмет та ц≥л≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;
o юридичний статус п≥дприЇмства. ÷е статт≥ про юридичну особу п≥дприЇмства, про
його майно, про самост≥йний баланс, поточний, валютний та ≥нш≥ рахунки в
банках, про ф≥рмову марку та знак дл¤ товар≥в та послуг, про печатку з
найменуванн¤м п≥дприЇмства. якщо п≥дприЇмство маЇ право випускати ц≥нн≥ папери,
то таке право теж в≥дноситьс¤ до юридичного статусу п≥дприЇмства;
o про склад майна п≥дприЇмства: перел≥к фонд≥в (основн≥, оборотн≥, ≥нше майно,
статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, ≥нш≥ фонди);
o пор¤док утворенн¤ майна; пор¤док розпод≥лу прибутк≥в та покритт¤ витрат;
o пор¤док випуску акц≥й (щодо акц≥онерного товариства). якщо п≥дприЇмство не Ї
власником майна, включаЇтьс¤ статт¤ про те, що майно закр≥плене за ним на прав≥
повного господарського в≥данн¤, оперативного управл≥нн¤ або оренди;
o про перел≥к орган≥в управл≥нн¤ п≥дприЇмства, пор¤док њх формуванн¤,
компетенц≥ю;
o про контрольн≥ органи - спостережну раду, рев≥з≥йну ком≥с≥ю (рев≥зора);
o про пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: п≥дстави; орган, що приймаЇ
р≥шенн¤ про припиненн¤; пор¤док створенн¤ роботи л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ; умови
розрахунк≥в з бюджетом ≥ кредиторами; розпод≥л майна, що залишилос¤.
¬ установчих документах господарських товариств окремими статт¤ми визначаЇтьс¤
пор¤док внесенн¤ зм≥н до статуту (вищим органом, за р≥шенн¤м 3/4 голос≥в
акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, чи одностайно).
р≥м обов'¤зкових, до установчих документ≥в можуть включатис¤ альтернативн≥
положенн¤, ¤к≥ не повинн≥ суперечити законодавству ”крањни.
÷е положенн¤, пов'¤зан≥ з особливост¤ми д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: про трудов≥
в≥дносини, заснован≥ на членств≥ (колективн≥ п≥дприЇмства, кооперативи), про
раду п≥дприЇмства (пор¤док њњ створенн¤, склад, компетенц≥ю), про ≥нш≥ органи,
¤к≥ реал≥зують повноваженн¤ трудового колективу (раду трудового колективу,
профсп≥лковий ком≥тет).
І 5. ƒержавна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмства
ƒержавна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмств Ї обов'¤зковою юридичною д≥Їю при њх створенн≥.
¬она встановлена ст. 6 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" та
ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво". ÷≥ статт≥ визначають
державн≥ органи, на ¤к≥ покладено реЇстрац≥ю п≥дприЇмств (органи державноњ
реЇстрац≥њ), а також загальн≥ умови ≥ пор¤док реЇстрац≥њ. ƒетальн≥ше вони
визначаютьс¤ ѕоложенн¤м про державну реЇстрац≥ю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤
1998 р. є740.
–еЇстрац≥¤ п≥дприЇмств Ї процесуально-правовою д≥Їю, внасл≥док ¤коњ
п≥дприЇмства включаютьс¤ до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й. ƒнем включенн¤ визначено день реЇстрац≥њ п≥дприЇмства. «азначена
д≥¤ маЇ за мету надати п≥дприЇмству формально-юридичних ознак суб'Їкта права,
зг≥дно з ¤кими воно починаЇ функц≥онувати у господарсько-правовому об≥гу ¤к
загальнов≥дома дл¤ трет≥х ос≥б ≥ орган≥в держави юридична особа. «апис у
™диному державному реЇстр≥ про реЇстрац≥ю п≥дприЇмства становить юридичний факт
виникненн¤ п≥дприЇмства - суб'Їкта права з правами юридичноњ особи. ¬≥дпов≥дно
до законодавства ”крањни п≥дприЇмство визначаЇтьс¤ д≥ючим, стаЇ юридичною
особою, набуваЇ прав та обов'¤зк≥в з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ (ст. 5
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ƒ≥¤льн≥сть
незареЇстрованих п≥дприЇмств не допускаЇтьс¤. « ≥ншого боку, п≥дприЇмство
вважаЇтьс¤ таким, що припинило свою д≥¤льн≥сть, з моменту внесенн¤ запису про
це до державного реЇстру. ÷ей запис Ї скасуванн¤м реЇстрац≥њ.
«аконодавство визначаЇ органи державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмств. «а загальним
правилом, це державн≥ органи за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмств, а саме: а)
виконкоми м≥ських, районних у м≥стах рад; б) районн≥, районн≥ м≥ст иЇва ≥
—евастопол¤ державн≥ адм≥н≥страц≥њ.
«аконодавством визначено також органи, ¤к≥ зд≥йснюють державну реЇстрац≥ю
окремих вид≥в суб'Їкт≥в господарського права. “ак, господарськ≥ товариства, що
займаютьс¤ банк≥вською д≥¤льн≥стю, реЇструЇ Ќац≥ональний банк ”крањни в
пор¤дку, визначеному «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську
д≥¤льн≥сть", фондова б≥ржа п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ ƒержавною
ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.
ƒл¤ державноњ реЇстрац≥њ реЇструючому органов≥ необх≥дно подати документи,
перел≥к ¤ких визначено ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво".
«а на¤вност≥ вс≥х документ≥в реЇстрац≥¤ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ у строк не
б≥льше п'¤ти робочих дн≥в. ѕрот¤гом цього часу реЇструючий орган зобов'¤заний
видати за¤внику св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю п≥дприЇмства. —в≥доцтво Ї
юридичною п≥дставою дл¤ в≥дкритт¤ п≥дприЇмству рахунк≥в у банку за м≥сцем його
реЇстрац≥њ або у будь-¤ких ≥нших банках за згодою стор≥н. Ѕанк зобов'¤заний в≥дкрити
рахунок ≥ в 3-денний терм≥н пов≥домити про це податкову ≥нспекц≥ю.
ќрган, ¤кий зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю, зобов'¤заний у 10-денний терм≥н подати
в≥домост≥ до в≥дпов≥дноњ податковоњ ≥нспекц≥њ та органу державноњ статистики.
÷≥ органи встановлюють коди п≥дприЇмств в≥дпов≥дно до «агального класиф≥катора
галузей народного господарства ћ≥н≥стерства статистики ”крањни.
” раз≥ зм≥ни форми власност≥, орган≥зац≥йноњ форми або назви п≥дприЇмства воно
п≥дл¤гаЇ перереЇстрац≥њ, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому дл¤ його
реЇстрац≥њ.
¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ п≥дприЇмства вважаЇтьс¤ законною лише з двох
п≥дстав: внасл≥док порушенн¤ встановленого законом пор¤дку створенн¤
п≥дприЇмства; у раз≥ нев≥дпов≥дност≥ установчих документ≥в вимогам
законодавства.
Ќе допускаЇтьс¤ в≥дмова в державн≥й реЇстрац≥њ п≥дприЇмства з мотив≥в його
недоц≥льност≥. ,
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства може бути ƒобров≥льним (за за¤вою
п≥дприЇмства) або примусовим (на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду, арб≥тражного суду у
випадках: а) визнанн¤ нед≥йсними або такими, що суперечать чинному
законодавству, установчих документ≥в; б) зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, що суперечить
установчим документам та чинному законодавству ”крањни; в) у раз≥ несвоЇчасного
пов≥домленн¤ п≥дприЇмством про зм≥ну свого м≥сцезнаходженн¤; г) визнанн¤
п≥дприЇмства банкрутом (у випадках, передбачених законодавством); д) неподанн¤
прот¤гом року до орган≥в державноњ податковоњ служби податкових декларац≥й,
документ≥в бухгалтерськоњ зв≥тност≥ зг≥дно з законодавством.
—касуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства припин¤Ї п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть
≥ Ї юридичною п≥дставою дл¤ його л≥кв≥дац≥њ ¤к господарюючого правового
суб'Їкта. —татусу юридичноњ особи п≥дприЇмство позбавл¤Їтьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤
вс≥х заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ його ¤к суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
І 6. ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства - одне з юридичних пон¤ть господарського
права. ÷е специф≥чна правова робота. ƒо зм≥сту пон¤тт¤ "припиненн¤"
вход¤ть юридичн≥ п≥дстави ("умови"), акти та процесуально-правов≥ д≥њ
щодо припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к суб'Їкта права. ÷≥ п≥дстави, акти та
д≥њ передбачен≥ законодавством про п≥дприЇмства. «агальн≥ п≥дстави припиненн¤
д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ус≥х вид≥в визначен≥ «аконом ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво" (ст. 11). «агальний процесуальний (процедурний) пор¤док ≥
форми припиненн¤ регулюЇ «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"
(статт≥ 34-36). ” раз≥ банкрутства п≥дприЇмства правов≥дносини припиненн¤
регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника
або визнанн¤ його банкрутом" в≥д 14 травн¤ 1992 р. (в редакц≥њ в≥д 30
червн¤ 1999 p.), ¤кий теж поширюЇтьс¤ на п≥дприЇмства вс≥х вид≥в.
ќсоблив≥ п≥дстави ≥ форми припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств окремих вид≥в
встановлен≥ також законами про ц≥ п≥дприЇмства.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмства припин¤Ї його власник (вищий орган п≥дприЇмства,
уповноважений орган). ѕрипиненн¤ за юридичними п≥дставами, ¤к зазначалос¤ вище,
може бути двох вид≥в: добров≥льним ≥ примусовим.
ёридичними п≥дставами добров≥льного припиненн¤ п≥дприЇмства Ї ≥н≥ц≥атива
власника п≥дприЇмства або передбачен≥ законом чи установчими документами
обставини. ћотиви ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмства (п≥дприЇмц¤) закон не регулюЇ. ÷е
можуть бути: зм≥на проф≥лю д≥¤льност≥, конкуренц≥¤, затоваренн¤ тощо.
ƒо передбачених законом чи установчим договором обставин належать:
а) зак≥нченн¤ строку, на ¤кий створювалось п≥дприЇмство; б) дос¤гненн¤ мети,
поставленоњ засновниками п≥д час створенн¤
п≥дприЇмства (ст. 19 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства").
”становч≥ документи п≥дприЇмств можуть включати й ≥нш≥ п≥дстави цього виду.
–≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з цих п≥дстав приймаЇ його вищий
орган. ѕ≥дприЇмц≥ зобов'¤зан≥ припинити свою д≥¤льн≥сть також "у раз≥ зак≥нченн¤
строку д≥њ л≥ценз≥њ" (ст. 11 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво").
¬иди юридичних п≥дстав примусового припиненн¤ п≥дприЇмства визначен≥ в
законодавств≥ про п≥дприЇмства у вигл¤д≥ при-м≥рного перел≥ку (ст. 34 «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ст. 19 «акону ”крањни "ѕро
господарськ≥ товариства").
ѕримусово п≥дприЇмства припин¤ютьс¤, по-перше, на п≥дстав≥ р≥шень суду
(арб≥тражного суду) про визнанн¤ нед≥йсними установчих документ≥в п≥дприЇмства
(нев≥дпов≥дн≥сть њх чинному законодавству) та акта (р≥шенн¤ засновника) про
створенн¤ п≥дприЇмства. ѕо-друге, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤
суду (арб≥тражного суду) за поданн¤м орган≥в, що контролюють його д≥¤льн≥сть, у
раз≥ систематичного або грубого порушенн¤ ним законодавства. ѕо-третЇ, п≥дприЇмство
припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) у раз≥ несвоЇчасного
пов≥домленн¤ ним про зм≥ну свого м≥сцезнаходженн¤ (при зм≥н≥ м≥сцезнаходженн¤
п≥дприЇмство повинно в 7-денний терм≥н пов≥домити про це реЇструючий орган).
ѕо-четверте, п≥дприЇмство припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть на п≥дстав≥ р≥шенн¤
арб≥тражного суду про визнанн¤ його банкрутом. ѕор¤док такого припиненн¤
визначаЇ «акон ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або
визнанн¤ його банкрутом".
«акон передбачаЇ дв≥ правов≥ форми припиненн¤ п≥дприЇмства: л≥кв≥дац≥ю ≥
реорган≥зац≥ю (ст. 34 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥"). ”
випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ ¤к суб'Їкт права без
правонаступництва.
–еорган≥зац≥¤ передбачаЇ виникненн¤ на основ≥ д≥ючого п≥дприЇмства одного або
б≥льше нових п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права. ” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства
ус≥ його права та обов'¤зки переход¤ть до правонаступника (правонаступник≥в).
«аконодавство визначаЇ п'¤ть правових способ≥в реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства: злитт¤,
приЇднанн¤, под≥л, вид≥л та перетворенн¤. « юридичноњ точки зору ц≥ способи
р≥зн¤тьс¤ залежно в≥д того, до ¤кого суб'Їкта права переход¤ть ус≥ майнов≥
права та обов'¤зки п≥дприЇмства, що реорган≥зуютьс¤.
«литт¤ двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств в одне означаЇ перех≥д прав та обов'¤зк≥в
кожного з них до п≥дприЇмства, що виникло внасл≥док правового акту злитт¤. ”
цьому випадку виникаЇ нове п≥дприЇмство.
ѕриЇднанн¤ одного п≥дприЇмства до ≥ншого означаЇ, що до нього переход¤ть права
та обов'¤зки приЇднаного п≥дприЇмства. Ќове п≥дприЇмство внасл≥док такоњ
реорган≥зац≥њ не виникаЇ.
ѕод≥л п≥дприЇмства Ї створенн¤м на баз≥ одного ≥снуючого п≥дприЇмства двох ≥
б≥льше п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права. «а таких умов в≥дбуваЇтьс¤ под≥л усього
майна п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ передбачаЇ затвердженн¤
власником (уповноваженим органом) розд≥льного акта (балансу). «г≥дно з цим
актом частини майна ≥ в≥дпов≥дн≥ права та обов'¤зки реорган≥зованого
п≥дприЇмства переход¤ть до п≥дприЇмств, створених внасл≥док под≥лу.
¬ид≥л передбачаЇ, що з д≥ючого п≥дприЇмства вид≥л¤ютьс¤ один або б≥льше
структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ створюютьс¤ ¤к самост≥йн≥ п≥дприЇмства ѕод≥лу
всього майна п≥дприЇмства цей спос≥б реорган≥зац≥њ не передбачаЇ. «г≥дно з
розд≥льним актом (балансом) до них переход¤ть частини майна та в≥дпов≥дн≥ права
та обов'¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства.
ѕеретворенн¤ п≥дприЇмства ¤к спос≥б реорган≥зац≥њ означаЇ перетворенн¤ одн≥Їњ
форми власност≥ на ≥ншу (наприклад, державноњ на колективну) ≥ в≥дпов≥дно зм≥ну
орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства. “акий спос≥б реорган≥зац≥њ масово
застосовуЇтьс¤ у процесах корпоратизац≥њ ≥ приватизац≥њ майна державних
п≥дприЇмств. ѕри перетворенн≥ до п≥дприЇмства, ¤ке щойно виникло, переход¤ть
права та обов'¤зки колишнього п≥дприЇмства.
Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства т¤гне за собою виключенн¤ його з
державного реЇстру п≥дприЇмств ”крањни. « дати виключенн¤ п≥дприЇмство
вважаЇтьс¤ реорган≥зованим чи л≥кв≥дованим.
—татусу суб'Їкта права ≥ юридичноњ особи п≥дприЇмство позбавл¤Їтьс¤ п≥сл¤
зд≥йсненн¤ щодо нього заход≥в, ¤к≥ Ї л≥кв≥дац≥йним процесом, врегульованим
законом. «окрема, це так≥ заходи:
1. Ћ≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, що призначаЇтьс¤ органом
(особою), ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю. ÷ей орган (особа) може покласти
обов'¤зок щодо л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства на його органи управл≥нн¤.
2. ¬становленн¤ пор¤дку ≥ строк≥в л≥кв≥дац≥њ, њх встановлюЇ орган, що прийн¤в
р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю (власник, уповноважений орган, суд, арб≥тражний суд).
¬становлюЇтьс¤ також строк дл¤ задоволенн¤ претенз≥й кредитор≥в. ¬≥н не може
бути менше двох м≥с¤ц≥в з моменту оголошенн¤ про л≥кв≥дац≥ю.
3. ¬иконанн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю своњх обов'¤зк≥в: пов≥домленн¤ про
л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмства в прес≥ (за м≥сцезнаходженн¤м), про пор¤док ≥ строки
л≥кв≥дац≥њ; вжитт¤ необх≥дних заход≥в дл¤ ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥
п≥дприЇмства,
ви¤вленн¤ його кредитор≥в та претенз≥й останн≥х. редитори та ≥нш≥ юридичн≥ й
ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають угоди з п≥дприЇмством, пов≥домл¤ютьс¤ про л≥кв≥дац≥ю
письмово.
4. «д≥йсненн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю зг≥дно з встановленим законом пор¤дком:
≥нвентаризац≥њ ≥ оц≥нки майна орган≥зац≥њ, реал≥зац≥њ майна, розрахунк≥в з
кредиторами ≥ членами трудового колективу, складанн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу ≥
поданн¤ його органу, ¤кий призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, або власнику.
ћайнов≥ претенз≥њ кредитор≥в до п≥дприЇмства, що л≥кв≥дуЇтьс¤, задовольн¤ютьс¤
з його майна. ѕри цьому законодавець припускаЇ, що в≥дпов≥дного майна дл¤
задоволенн¤ претенз≥й вс≥х кредитор≥в може не вистачити (презумпц≥¤
недостатност≥ майна). “ому в законодавств≥ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств д≥Ї
загальне правило черговост≥ задоволенн¤ борг≥в п≥дприЇмством-боржни-ком, що
л≥кв≥дуЇтьс¤.
«алежно в≥д п≥дстав л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства встановлено два види черговост≥.
якщо п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇтьс¤ у звичайному пор¤дку, д≥Ї чергов≥сть,
встановлена ст. 36 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ¬она
маЇ бути конкретизована статутом.
якщо п≥дприЇмство оголошено банкрутом, д≥Ї чергов≥сть, визначена ст. 31 «акону
”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його
банкрутом".
«вичайна чергов≥сть - це першочергов≥ та ≥нш≥ борги п≥дприЇмства-боржника.
ѕершочерговими Ї борги:
перед бюджетом;
витрати на в≥дновленн¤ природного середовища, ¤кому завдано шкоди л≥кв≥дованим
п≥дприЇмством;
розрахунки з оплати зг≥дно з трудовими договорами (контрактами) л≥кв≥дованого
п≥дприЇмства;
вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою.
„ергов≥сть задоволенн¤ ≥нших борг≥в маЇ бути встановлена у статут≥ (установчому
договор≥). ¬она маЇ визначатис¤ зг≥дно з частинами 2, 4, 5 ст. 36 «акону
”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥, а саме:
друга черга - за вимогами орган≥в державного соц≥ального страхуванн¤ та
соц≥ального забезпеченн¤. ” межах ц≥Їњ черги зд≥йснюЇтьс¤ кап≥тал≥зац≥¤
платеж≥в, належних з п≥дприЇмства у зв'¤зку ≥з запод≥¤нн¤м кал≥цтва, ≥ншого
ушкодженн¤ здоров'¤ громад¤нина або у зв'¤зку з його смертю;
трет¤ черга - своЇчасно ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ вимоги кредитор≥в, не забезпечен≥
заставою;
четверта черга - поверненн¤ внеск≥в член≥в трудового колективу до статутного
фонду п≥дприЇмства ≥ виплати за акц≥¤ми трудового колективу;
п'¤та черга - претенз≥њ, ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку,
встановленого дл¤ њх за¤вленн¤, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ вимоги.
—уть черговост≥ пол¤гаЇ у тому, що вимоги кожноњ наступноњ черги виконуютьс¤
п≥сл¤ повного задоволенн¤ вимог попередньоњ черги. якщо в межах одн≥Їњ черги
майна дл¤ повного погашенн¤ борг≥в не вистачаЇ, воно розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж
кредиторами пропорц≥йно до за¤влених ними ≥ визначених л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю
сум.
ѕри л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства застосовуЇтьс¤ категор≥¤ так званих погашених
претенз≥й (ч. « ст. 36 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥").
ѕогашеними зг≥дно ≥з законом визнаютьс¤ претенз≥њ:
а) не задоволен≥ за браком майна;
б) не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю. ќстанн≥ можуть бути оскаржен≥ до суду або
арб≥тражного суду кредиторами. ѕозови про задоволенн¤ њхн≥х вимог мають бути
подан≥ кредиторами прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про повне або
часткове невизнанн¤ претенз≥њ. ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ погашенн¤ борг≥в
п≥дприЇмства, використовуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м власника майна.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. Ќазв≥ть основн≥ ознаки п≥дприЇмства.
2. ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ п≥дприЇмства.
3. Ќазв≥ть орган≥зац≥йно-правов≥ форми п≥дприЇмства.
4. як≥ види державних п≥дприЇмств ви знаЇте?
5. Ќазв≥ть в≥дом≥ вам види колективних п≥дприЇмств.
6. як≥ ви знаЇте види приватних п≥дприЇмств?
7. ўо таке сп≥льне п≥дприЇмство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми?
8. ўо таке мале п≥дприЇмство?
9. Ќазв≥ть в≥дом≥ вам способи створенн¤ п≥дприЇмств.
10. як≥ документи належать до установчих документ≥в п≥дприЇмства?
11. як≥ дан≥ мають м≥стити установч≥ документи п≥дприЇмства?
12. який пор¤док реЇстрац≥њ п≥дприЇмства?
13. Ќазв≥ть юридичн≥ п≥дстави припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
14. як≥ способи реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства ви знаЇте?
15. « ¤ких заход≥в складаЇтьс¤ л≥кв≥дац≥йний процес?
16. яку чергов≥сть задоволенн¤ борг≥в л≥кв≥дованого п≥дприЇмства встановив
законодавець?
