–озд≥л
VI ѕравовий статус акц≥онерних товариств
І 1. ѕон¤тт¤ та юридичний статус акц≥онерного товариства
√осподарськ≥ статутн≥ товариства квал≥ф≥ковано законом ¤к орган≥зац≥йно-правову
форму п≥дприЇмства, заснованого на колективн≥й власност≥. ÷¤ форма маЇ ≥стотн≥
особливост≥ щодо створенн¤, д≥¤льност≥ та юридичного статусу. “ому товариства
д≥ють на основ≥ «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" в≥д 19
вересн¤ 1991 p., ¤кий визначаЇ пон¤тт¤, види, правила створенн¤ ≥ д≥¤льност≥
товариств, а також права та обов'¤зки њхн≥х засновник≥в та учасник≥в. —татутн≥
товариства Ї р≥зновидом п≥дприЇмств, тому вони д≥ють також на п≥дстав≥
законодавства про п≥дприЇмства.
ќсновною особлив≥стю, за ¤кою товариство в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших суб'Їкт≥в
права (нетовариств), Ї об'Їднанн¤ на п≥дстав≥ угоди майна та зусиль учасник≥в
дл¤ сп≥льноњ господарськоњ ƒ≥¤льност≥. “овариство становить собою об'Їднанн¤ на
засадах угоди майна та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних та/або юридичних
ос≥б у форм≥ п≥дприЇмства (установи, орган≥зац≥њ) дл¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ з
метою отриманн¤ прибутку. ¬с≥ товариства зг≥дно ≥з законом Ї юридичними
особами, д≥ють на п≥дстав≥ установчих документ≥в, затверджених учасниками,
мають власн≥ назви ≥з зазначенн¤м орган≥зац≥йно-правовоњ форми товариства (акц≥онерне
тощо).
—татутн≥ товариства мають й ≥нш≥ ознаки суб'Їкта права типу п≥дприЇмства, ¤к≥
визначен≥ ст. 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥".
ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ стали учасниками товариств, не л≥кв≥довуютьс¤ ¤к юридичн≥
особи.
≤сторично товариства Ї традиц≥йною формою п≥дприЇмництва. —в≥товий б≥знес
в≥дпрацював к≥лька вид≥в товариств, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ способами формуванн¤ та
функц≥онуванн¤ статутного кап≥талу, межами в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в за
зобов'¤занн¤ми товариства. «г≥дно з першим критер≥Їм «акон ”крањни "ѕро
господарськ≥ товариства" розр≥зн¤Ї акц≥онерн≥ та неакц≥онерн≥ (≥нш≥)
товариства (класичний под≥л: товариства кап≥тал≥в - акц≥онерн≥ товариства,
особов≥ - ≥нш≥). ¬≥дпов≥дно до другого критер≥ю (меж≥ в≥дпов≥дальност≥)
розр≥зн¤ють товариства: а) з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю; б) з додатковою
в≥дпов≥дальн≥стю; в) повн≥; г) командитн≥. “ри перш≥ види товариств
(акц≥онерне, з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю та з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю)
створюютьс¤ ≥ д≥ють на п≥дстав≥ установчого договору ≥ статуту. ÷е статутн≥
господарююч≥ суб'Їкти - п≥дприЇмства колективноњ власност≥. ѕовне ≥ командитне
товариства д≥ють на п≥дстав≥ установчих договор≥в.
« наведеноњ класиф≥кац≥њ випливаЇ, що категор≥¤ господарюючих суб'Їкт≥в типу
товариств включаЇ в себе загальн≥ ознаки дл¤ вс≥х вид≥в товариств ≥ особлив≥
ознаки окремих њхн≥х вид≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дним чином закр≥плен≥ в «акон≥ ”крањни
"ѕро господарськ≥ товариства".
ѕон¤тт¤ акц≥онерного товариства. ÷е так зване товариство кап≥тал≥в.
ќсобливост≥ його правового статусу виражаЇ визначенн¤ акц≥онерне. ÷≥
особливост≥ обумовлен≥ акц≥онерною власн≥стю, акц≥онерним способом формуванн¤ ≥
функц≥онуванн¤ статутного фонду товариства.
јкц≥онерним визнаЇтьс¤ засноване на установчому договор≥ та статут≥ товариство,
¤ке маЇ статутний фонд, под≥лений на певну к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ
вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства. «
визначенн¤ випливають особливост≥ акц≥онерного товариства, ¤к≥ обумовлюють
специф≥ку його юридичного статусу. ѕо-перше, статутний фонд акц≥онерного
товариства маЇ акц≥онерну природу, формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ та продажу акц≥й
ф≥зичним та/або юридичним особам. ѕо-друге, акц≥онерне товариство маЇ публ≥чний
статус ем≥тента ц≥нних папер≥в (акц≥й, обл≥гац≥й). ≤нш≥ товариства не мають
статусу ем≥тента акц≥й. јкц≥онерне товариство Ї юридичною особою, ¤ка в≥д свого
≥мен≥ випускаЇ акц≥њ ≥ зобов'¤зуЇтьс¤ своЇчасно виконувати обов'¤зки, що
випливають з умов њх випуску. Ўл¤хом випуску ≥ продажу акц≥й акц≥онерн≥
товариства ≥ формують своњ статутн≥ фонди, ≥ зб≥льшують њх, ¤кщо це необх≥дно.
јкц≥њ в≥дкритих акц≥онерних товариств допускаютьс¤ до в≥льного продажу на
умовах, визначених «аконом ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову
б≥ржу", ≥ншими актами про фондовий ри-
нок. ѕо-третЇ, ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ придбали акц≥њ акц≥онерних
товариств, ф≥ксуютьс¤ у реЇстр≥ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в ≥ набувають
статусу акц≥онер≥в. ѕрава та обов'¤зки акц≥онер≥в визначен≥ статт¤ми 10 ≥ 11
«акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства", статт¤ми 4, 5, 8 ≥ 9
«акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу". ѕо-четверте,
особливою ознакою акц≥онерного товариства Ї обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥
акц≥онер≥в. јкц≥онери в≥дпов≥дають (точн≥ше - несуть ризик в≥дпов≥дальност≥) за
зобов'¤занн¤ми товариства т≥льки в межах належних њм акц≥й. «а ознакою
в≥дпов≥дальност≥ акц≥онер≥в акц≥онерне товариство належить до товариств з
обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.
ёридичний статус акц≥онерного товариства характеризуЇтьс¤ ≥ де¤кими ≥ншими
рисами. “ак, товариство маЇ засновницьк≥ права щодо створенн¤ господарських
об'Їднань (участ≥ в ≥снуючих об'Їднанн¤х). јкц≥онерне товариство маЇ право
створювати доч≥рн≥ п≥дприЇмства, над≥л¤ти њх майном, ¤ке належить товариству,
призначати кер≥вника та реал≥зовувати ≥нш≥ права власника доч≥рнього
п≥дприЇмства.
«аконодавством передбачено, що акц≥онерне товариство маЇ ф≥рмову марку та
товарний знак. ÷≥ рекв≥зити затверджуютьс¤ правл≥нн¤м товариства ≥ реЇструютьс¤
в “оргово-промислов≥й палат≥ ”крањни.
¬иди акц≥онерних товариств. «а способом функц≥онуванн¤ акц≥й закон розр≥зн¤Ї
в≥дкрит≥ та закрит≥ акц≥онерн≥ товариства. јкц≥њ в≥дкритих товариств можуть
розповсюджуватис¤ ¤к шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки, так ≥ шл¤хом куп≥вл≥-продажу на
б≥рж≥ (статт≥ 6-8 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу",
ст. 30 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"). ¬ закритому
акц≥онерному товариств≥ акц≥њ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть
розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки або куп≥вл≥-продажу на б≥рж≥.
«асновники закритих акц≥онерних товариств до дн¤ скликанн¤ установчих збор≥в
повинн≥ внести не менш ¤к 50 в≥дсотк≥в ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.
І 2. «асновники, учасники та пор¤док створенн¤ акц≥онерного товариства
«асновниками та учасниками акц≥онерного товариства Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи,
¤к≥ зг≥дно з≥ ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" та ≥ншими
законодавчими актами можуть бути суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
—тосовно акц≥онерних товариств, то њх коло визначено статт¤ми 3 ≥ 26 «акону
”крањни "ѕро господарськ≥ товариства". —татт¤ 26 спец≥ально
встановлюЇ функц≥њ засновник≥в ≥ тим самим в≥дмежовуЇ цих ос≥б в≥д учасник≥в.
«асновниками Ї особи, ¤к≥ виконують передбачен≥ законом д≥њ щодо заснуванн¤
товариства. ќсновна особлив≥сть њхнього правового статусу пол¤гаЇ в тому, що
вони несуть в≥дпов≥дальн≥сть ¤к перед тими, хто п≥дписавс¤ на акц≥њ, так ≥
перед трет≥ми особами за зобов'¤занн¤ми, що виникли до реЇстрац≥њ товариства.
”часники - це особи, ¤к≥ виконують обов'¤зки п≥дписчик≥в на акц≥њ перед
товариством засновник≥в та акц≥онер≥в перед акц≥онерним товариством.
√ромад¤ни ”крањни можуть бути засновниками та учасниками акц≥онерних товариств
зг≥дно з правилом "кр≥м випадк≥в, передбачених законодавчими актами
”крањни", тобто ¤кщо вони не мають обмежень п≥дприЇмницькоњ
правосуб'Їктност≥ зг≥дно з≥ ст. 2 «акону ”крањни "ѕро
п≥дприЇмництво", ст. 16 «акону ”крањни "ѕро державну службу" та
≥н.
¬≥дпов≥дно до зазначеного правила засновниками та учасниками акц≥онерних
товариств можуть бути особи без громад¤нства; стосовно ≥ноземних громад¤н д≥Ї
«акон ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" та ≥нше
законодавство про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
Ќедержавн≥ юридичн≥ особи можуть бути засновниками акц≥онерних товариств
практично без обмежень, ¤кщо њхн≥ми статутами (положенн¤ми) не встановлено
заборони займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.
ƒержавн≥ юридичн≥ особи (установи, орган≥зац≥њ) можуть бути засновниками й
учасниками акц≥онерних товариств за принципом "кому дозволено"
("дозв≥льний принцип"). «асновниками акц≥онерних товариств, по-перше,
дозволено бути п≥дв≥домчим аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни м≥н≥стерствам, державним
ком≥тетам, ≥ншим центральним органам державноњ виконавчоњ влади, ¤к≥
уповноважен≥ управл¤ти майном загальнодержавноњ власност≥. ѕо-друге, це обласн≥
державн≥ адм≥н≥страц≥њ, ¤к≥ можуть бути засновниками акц≥онерних товариств (з
боку власника) на баз≥ комунальноњ власност≥. ѕо-третЇ, держател¤ми акц≥й, ¤к≥
Ї державною власн≥стю, визначено органи приватизац≥њ - ‘онд державного майна
”крањни, його рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ та представництва.
ƒержавн≥ п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до ƒекрету аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни
"ѕро впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
створених з участю державних п≥дприЇмств" в≥д 31 грудн¤ 1992 р.
безпосередньо не можуть бути засновниками акц≥онерних товариств (кр≥м банк≥в).
≤ноземн≥ юридичн≥ особи, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть бути засновниками та
учасниками товариств нар≥вн≥ з украњнськими юридичними особами (в≥дпов≥дно до
законодавства про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ).
—творенн¤ акц≥онерного товариства покладаЇтьс¤ на засновник≥в, ¤к≥ мають у
зв'¤зку з цим спец≥альну засновницьку компетенц≥ю (статт≥ 26, 30, 31 ≥ 35
«акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"). ѕроцес створенн¤
акц≥онерного товариства - це р¤д посл≥довних стад≥й, передбачених законом.
ѕерша стад≥¤ передбачаЇ заснуванн¤ ф≥зичними та/або юридичними особами простого
товариства дл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства. ÷е суб'Їкт права, ¤кий не маЇ
прав юридичноњ особи. “овариство виникаЇ ≥ д≥Ї у форм≥ договору про сум≥сну
д≥¤льн≥сть щодо створенн¤ акц≥онерного товариства. ƒогов≥р укладають засновники
товариства в письмов≥й форм≥. «м≥стом договору Ї розпод≥л функц≥й стор≥н щодо
заснуванн¤ акц≥онерного товариства, тому в ньому обов'¤зково визначаютьс¤ склад
засновник≥в, пор¤док ≥ строки зд≥йсненн¤ ними в≥дпов≥дних засновницьких
процедур, обс¤ги в≥дпов≥дальност≥ кожного засновника перед передплатниками на
акц≥њ ≥ трет≥ми особами. ” договор≥ доц≥льно визначити к≥льк≥сть акц≥й, ¤ку
купуЇ кожний засновник (в≥дпов≥дно до закону засновники в будь-¤кому випадку
зобов'¤зан≥ бути держател¤ми акц≥й на суму не менш ¤к 25 в≥дсотк≥в статутного
фонду строком не менш два роки). ” цьому раз≥ в≥дпов≥дальн≥сть засновника
визначаЇтьс¤ пропорц≥йно к≥лькост≥ його акц≥й. «а зобов'¤занн¤ми, що виникають
до реЇстрац≥њ товариства, засновники в≥дпов≥дають сол≥дарне, тобто незалежно
в≥д того, ¤к њх в≥дпов≥дальн≥сть врегульована договором.
ƒругою стад≥Їю Ї реЇстрац≥¤ випуску ц≥нних папер≥в (акц≥й) та ≥нформац≥њ про њх
ем≥с≥ю ≥ опубл≥куванн¤ засновниками акц≥онерного товариства (ем≥тентами) в≥дпов≥дно
до вимог чинного законодавства ≥нформац≥њ про випуск акц≥й. «м≥ст та пор¤док
реЇстрац≥њ випуску ц≥нних папер≥в та ≥нформац≥њ про њх випуск встановлюютьс¤
ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. «окрема, в≥дпов≥дно до
ѕоложенн¤ про пор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й п≥дприЇмств та ≥нформац≥њ про њх
ем≥с≥ю, затвердженого наказом ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового
ринку в≥д 20 вересн¤ 1996 р. є 210 (в редакц≥њ в≥д 12 лютого 1998 р.) в
≥нформац≥њ мають бути зазначен≥: а) характеристика ем≥тента; б) баланс, зв≥т
про ф≥нансов≥ результати та њх використанн¤ (дл¤ банк≥в - зв≥т про прибутки та
збитки); в) дан≥ про член≥в виконавчого органу, голову ради (спостережноњ ради)
товариства, голову рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та головного бухгалтера; г) можлив≥
фактори ризику в д≥лов≥й д≥¤льност≥ ем≥тента; д) опис д≥ловоњ д≥¤льност≥
ем≥тента; е) дан≥ про ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в; Ї) перел≥к ≥ результати попередн≥х
ем≥с≥й ц≥нних папер≥в; ж) к≥льк≥сть акц≥й, що перебувають у власност≥ член≥в
виконавчого органу та перел≥к ос≥б, частки ¤ких у статутному фонд≥ перевищують
5%; з) в≥домост≥ про реЇстратора; и) в≥домост≥ про депозитар≥й ц≥нних папер≥в;
≥) дан≥ про в≥дпов≥дальних за ≥нформац≥ю про ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в ос≥б; њ)
дан≥ про юридичних ос≥б, ¤к≥ гарантують надходженн¤ кошт≥в ем≥тенту в≥д
розм≥щенн¤ акц≥й (у раз≥ на¤вност≥ такоњ гарант≥њ); й) в≥домост≥ про будь-¤к≥
обмеженн¤ щодо прав волод≥нн¤ ц≥нними паперами.
ѕевн≥ особливост≥ маЇ ц¤ стад≥¤ у раз≥ створенн¤ в≥дкритих акц≥онерних
товариств у процес≥ корпоратизац≥њ та приватизац≥њ, що в≥дображено в ѕоложенн≥
про пор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств, створених
≥з державних п≥дприЇмств у процес≥ приватизац≥њ та корпоратизац≥њ,
затвердженому р≥шенн¤м ƒ ÷ѕ‘– в≥д 14 кв≥тн¤ 2000 р. є 39. ¬≥дпов≥дно до п. 2
цього ѕоложенн¤ при випуску акц≥й у зв'¤зку з≥ створенн¤м в≥дкритого
акц≥онерного товариства ≥з державних п≥дприЇмств у процес≥ приватизац≥њ та
корпоратизац≥њ в≥дкритий продаж акц≥й не зд≥йснюЇтьс¤, ≥нформац≥¤ про випуск
акц≥й обов'¤зков≥й реЇстрац≥њ та публ≥кац≥њ не п≥дл¤гаЇ (проте ƒ ÷ѕ‘– зд≥йснюЇ
реЇстрац≥ю першого випуску таких в≥дкритих акц≥онерних товариств).
ѕор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й закритими акц≥онерними товариствами регулюЇ
ѕоложенн¤ про пор¤док реЇстрац≥њ випуску акц≥й закритими акц≥онерними
товариствами, затверджене р≥шенн¤м ƒ ÷ѕ‘– в≥д 12 лютого 1998 р. є 41.
“ретьою стад≥Їю Ї в≥дкрита п≥дписка на акц≥њ, яку орган≥зують засновники. ÷¤
стад≥¤ передбачаЇ зд≥йсненн¤ р¤ду юридичних д≥й, зм≥ст ¤ких визначено ст. 30
«акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства", статт¤ми 6 ≥ 7 «акону
”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу".
—трок в≥дкритоњ п≥дписки на акц≥њ не може перевищувати 6 м≥с¤ц≥в.
ќсоби, ¤к≥ бажають придбати акц≥њ, повинн≥ внести на рахунок засновник≥в не
менше 10 в≥дсотк≥в вартост≥ акц≥й, на ¤к≥ вони п≥дписалис¤, п≥сл¤ чого
засновники видають њм письмове зобов'¤занн¤ про продаж в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥
акц≥й.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ зазначеного у пов≥домленн≥ строку п≥дписка припин¤Їтьс¤. якщо
до того часу не вдалос¤ покрити п≥дпискою 60 в≥дсотк≥в акц≥й, акц≥онерне
товариство вважаЇтьс¤ незаснова
ним. ќсобам, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, повертаютьс¤ внесен≥ ними суми або ≥нше
майно не п≥зн≥ше ¤к через 30 дн≥в. «а невиконанн¤ цього зобов'¤занн¤ засновники
несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть.
” раз≥ ¤кщо п≥дписка на акц≥њ перевищуЇ розм≥р статутного фонду, засновники
можуть в≥дхил¤ти зайву п≥дписку, ¤кщо це передбачено умовами випуску. ¬≥дмова у
п≥дписц≥ проводитьс¤ зг≥дно з перел≥ком передплатник≥в з к≥нц¤ перел≥ку.
якщо товариство закрите, акц≥њ розповсюджуютьс¤ м≥ж засновниками.
„етвертою стад≥Їю Ї установч≥ збори, що њх повинн≥ провести засновники не
п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з моменту зак≥нченн¤ п≥дписки на акц≥њ. ѕропуск строку
може призвести до нестворенн¤ товариства, ≥ особа, ¤ка п≥дписалас¤ на акц≥њ,
маЇ право п≥сл¤ цього строку вимагати поверненн¤ сплаченоњ нею частини вартост≥
акц≥й.
”становч≥ збори - це орган, до компетенц≥њ ¤кого входить створенн¤ товариства.
“ому вони мають бути правомочними. “акими визнаютьс¤ збори за участю ос≥б, ¤к≥
п≥дписалис¤ б≥льш ¤к на 60 в≥дсотк≥в акц≥й, на ¤к≥ проведено п≥дписку. якщо
через в≥дсутн≥сть кворуму установч≥ збори не в≥дбулис¤, прот¤гом двох тижн≥в
скликаютьс¤ повторн≥ збори, але знову ж таки дл¤ заснуванн¤ товариства, ≥ на
них маЇ бути кворум. якщо ≥ при повторному скликанн≥ установчих збор≥в не буде
забезпечено кворуму, акц≥онерне товариство вважаЇтьс¤ таким, що не в≥дбулос¤.
ѕравомочн≥ установч≥ збори зд≥йснюють юридичн≥ акти щодо створенн¤ товариства
шл¤хом голосуванн¤ за принципом: "одна акц≥¤ - один голос". ÷е так≥
д≥њ, ¤к прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства; затвердженн¤
статуту товариства; обранн¤ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради),
виконавчого (правл≥нн¤) та контролюючого (рев≥з≥йна ком≥с≥¤) орган≥в; прийн¤тт¤
р≥шенн¤ про створенн¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й, представництв. –≥шенн¤ з цих
питань, а також щодо наданн¤ п≥льг засновникам за рахунок акц≥онерного
товариства мають бути прийн¤т≥ квал≥ф≥кованою (3/4) б≥льш≥стю голос≥в.
”становч≥ збори вир≥шують також ≥нш≥, пов'¤зан≥ ≥з засновництвом питанн¤:
приймають або в≥дхил¤ють пропозиц≥ю про п≥дписку на акц≥њ, що перевищуЇ
к≥льк≥сть акц≥й, на ¤к≥ було оголошено п≥дписку; зменшують розм≥р статутного
фонду у випадках, коли у встановлений строк п≥дпискою на акц≥њ покрита не вс¤
необх≥дна сума, вказана в пов≥домленн≥; затверджують оц≥нки вклад≥в у
натуральн≥й форм≥; вир≥шують питанн¤ про схваленн¤ угод, укладених засновниками
до створенн¤ акц≥онерного товариства тощо. ≤нш≥ питанн¤ компетенц≥њ установчих
збор≥в визначають установч≥ документи.
ѕ'¤тою стад≥Їю заснуванн¤ Ї державна реЇстрац≥¤ акц≥онерного товариства, ¤ка
зд≥йснюЇтьс¤ за процедурою, встановленою дл¤ державноњ реЇстрац≥њ суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
І 3. ћайно та майнов≥ права в акц≥онерному товариств≥
јкц≥онерне товариство ¤к суб'Їкт ≥ об'Їкт права власност≥ (майновий комплекс)
характеризуЇтьс¤ складною майновою ≥ ф≥нансовою структурою. ћайнова ≥ ф≥нансова
структура акц≥онерного товариства становить врегульован≥ правом в≥дносини щодо
об'Їднанн¤ вклад≥в засновник≥в та учасник≥в у статутний фонд товариства ¤к
колективну власн≥сть акц≥онер≥в, щодо випуску та об≥гу акц≥й, щодо розпод≥лу
майна у фонди товариства та виплати див≥денд≥в на акц≥њ.
ѕравов≥ основи майнових в≥дносин в акц≥онерному товариств≥ загалом врегульован≥
«аконом ”крањни "ѕро власн≥сть", ¤кий визначаЇ товариство суб'Їктом
права колективноњ власност≥, а також встановлюЇ п≥дстави виникненн¤ права
зазначеноњ колективноњ власност≥. ѕон¤тт¤ майна акц≥онерного товариства використовуЇтьс¤,
зокрема, в ст. 24 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства",
в≥дпов≥дно до ¤коњ товариство "несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми
т≥льки майном товариства".
ѕон¤тт¤ "майно товариства" узагальнюЇ вс≥ види майна ≥ майнових прав
цього суб'Їкта права. «м≥ст його необх≥дно визначати зг≥дно з правилами ст. 10
«акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥". ѕ≥д майном мають на
уваз≥ вс≥ активи ≥ пасиви товариства. «а ознакою функц≥онального призначенн¤
окремих вид≥в майна це: основн≥ фонди, оборотн≥ кошти, ≥нш≥ матер≥альн≥
ц≥нност≥ товариства.
ћайно товариства юридичне в≥докремлено в≥д майна власник≥в товариства, тобто
акц≥онер≥в. ÷е майно Ї власн≥стю саме товариства ¤к юридичноњ особи. “овариство
у статус≥ суб'Їкта права волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ майном
товариства, в≥докремленн¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ на прав≥ колективноњ власност≥.
ёридично-техн≥чною формою, ¤ка пост≥йно в≥дображаЇ майновий стан товариства, Ї
його самост≥йний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи ≥
пасиви. √рошов≥ кошти товариства в≥дображен≥ на його поточному та ≥нших
рахунках в установах банк≥в.
«акон ”крањни "ѕро власн≥сть" визначаЇ дв≥ основн≥ юридичн≥ п≥дстави
виникненн¤ колективноњ власност≥ товариства. «агальним правилом дл¤ вс≥х
товариств Ї добров≥льне об'Їднанн¤ майна засновник≥в ≥ учасник≥в дл¤ створенн¤
≥ д≥¤льност≥ това-
риства. ќтже, одн≥Їю з юридичних п≥дстав виникненн¤ права колективноњ власност≥
Ї умови в≥дпов≥дних договор≥в, зг≥дно з ¤кими утворюЇтьс¤ статутний фонд
товариства (засновники внос¤ть своњ вклади зг≥дно з установчим договором
акц≥онерного товариства, ≥нш≥ акц≥онери - на умовах договор≥в куп≥вл≥-продажу
акц≥й). ѕраво колективноњ власност≥ виникаЇ також у результат≥ перетворенн¤
державних п≥дприЇмств на акц≥онерн≥ товариства, тобто в пор¤дку прийн¤тт¤
власником р≥шень про њх корпоратизац≥ю ≥ приватизац≥ю. ƒержавне п≥дприЇмство
перетворюЇтьс¤ на акц≥онерне товариство на п≥дстав≥ сп≥льного р≥шенн¤ трудового
колективу ≥ уповноваженого державного органу про випуск акц≥й на всю варт≥сть
майна п≥дприЇмства. «г≥дно з цим р≥шенн¤м створюЇтьс¤ статутний фонд
акц≥онерного товариства (ст. 25 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть").
–≥шенн¤ про продаж акц≥й (приватизац≥ю майна) такого товариства приймаЇ орган
приватизац≥њ, ¤кому передаютьс¤ акц≥њ держави. ¬ обох випадках виникаЇ право
колективноњ власност≥, Їдиним суб'Їктом ¤кого стаЇ товариство ¤к юридична
особа.
ќб'Їкти права власност≥ акц≥онерного товариства р≥зн≥. “овариство визнаЇтьс¤
власником, по-перше, майна, ¤ке засновники ≥ учасники зг≥дно з установчим договором
передають йому у власн≥сть. ÷е майно називаЇтьс¤ вкладами засновник≥в та
учасник≥в. « економ≥чноњ точки зору вклади - це ф≥ксован≥ частки майновоњ
участ≥ цих ос≥б у статутному фонд≥ товариства, варт≥сть ¤ких у грошовому вираз≥
визначаЇтьс¤ варт≥стю акц≥й, на ¤к≥ под≥лено статутний фонд.
«агальний розм≥р статутного фонду, а також ном≥нальна варт≥сть та к≥льк≥сть
акц≥й визначаютьс¤ засновниками в≥дпов≥дно до мети, предмета д≥¤льност≥,
м≥н≥мального легального розм≥ру статутного фонду акц≥онерних товариств.
«асновники визначають в установчих документах ≥ види вклад≥в до статутного
фонду. ¬ акц≥онерному товариств≥ це може бути майно у пр¤мому розум≥нн≥
(будинки, споруди, устаткуванн¤, машини, ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥), грошов≥
кошти в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥. “акий висновок випливаЇ з≥ ст. 8
«акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", зг≥дно з ¤кою
акц≥њ оплачуютьс¤ у гривн¤х, а у випадках, передбачених статутом акц≥онерного
товариства, також в ≥ноземн≥й валют≥ або шл¤хом передач≥ майна.
¬клади у статутний фонд акц≥онерного товариства в натуральн≥й та нематер≥альн≥й
формах п≥дл¤гають оц≥нц≥ у гривн¤х (отже, ≥ в акц≥¤х).
«а загальним правилом, пор¤док оц≥нки вклад≥в визначаЇтьс¤ установчими
документами товариства, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни. ќц≥нку
вклад≥в у статутний фонд акц≥онерного товариства, внесених у натуральн≥й форм≥,
затверджують установч≥ збори товариства. ÷≥ правила безпосередньо стосуютьс¤
вклад≥в ф≥зичних ≥ недержавних юридичних ос≥б - акц≥онер≥в.
¬клади, ¤к≥ Ї майном державноњ власност≥, визначаютьс¤ в нормативне
врегульованому пор¤дку - зг≥дно з ћетодикою оц≥нки вартост≥ майна п≥д час
приватизац≥њ, затвердженою аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни 22 липн¤ 1998 р. є1114.
÷е означаЇ, що при створенн≥ акц≥онерних товариств у процес≥ корпоратиза-ц≥њ й
≥нших випадках д≥ють загальн≥ правила оц≥нки вклад≥в. —ума випуску акц≥й
товариства, що створюЇтьс¤ на баз≥ державного п≥дприЇмства, маЇ в≥дпов≥дати
сум≥ статутного фонду п≥дприЇмства, ¤ка в даному раз≥ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно
до зазначеноњ ћетодики.
р≥м вклад≥в, товариство виступаЇ власником ≥ншого майна, ¤ке на в≥дм≥ну в≥д
статутного фонду називаЇтьс¤ власним кап≥талом товариства. ÷е виготовлена у
процес≥ господарюванн¤ продукц≥¤, доходи в≥д продажу обл≥гац≥й, ≥нших ц≥нних
папер≥в. ÷е також кредити банк≥в, ≥нвестиц≥њ п≥д державн≥ контракти,
надходженн¤ в≥д продажу акц≥й, що належать держав≥, пожертвувань тощо.
‘онди акц≥онерного товариства - це передбачен≥ нормами права види або частини
майна товариства в≥дпов≥дно до њхнього ц≥льового призначенн¤. ожен фонд маЇ
певний правовий режим.
—татутний фонд. «аконодавство не визначаЇ пон¤тт¤ та призначенн¤ статутного
фонду акц≥онерного товариства. ¬иход¤чи з≥ зм≥сту статей 13 ≥ 24 «акону ”крањни
"ѕро господарськ≥ товариства", статутний фонд акц≥онерного товариства
можна визначити ¤к колективну власн≥сть акц≥онер≥в у майн≥ товариства, ¤ка
засв≥дчуЇ його майнову правоздатн≥сть ¤к суб'Їкта права.
—татутний фонд - одна з майнових гарант≥й стаб≥льност≥ товариства ¤к д≥лового
партнера. « ц≥Їю метою ст. 24 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥
товариства" встановлено м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду акц≥онерного
товариства ¤к суму, екв≥валентну 1250 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи
з≥ ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, д≥ючоњ на момент створенн¤ акц≥онерного
товариства. —татутний фонд акц≥онерного товариства под≥лений на визначену
установчими документами к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥.
ќск≥льки статутний фонд у певному розум≥нн≥ Ї непод≥льним майном акц≥онерного
товариства, закон ≥мперативне регулюЇ пор¤док його зм≥ни - зб≥льшенн¤ або
зменшенн¤.
«б≥льшенн¤ статутного фонду можливе лише за умови повноњ оплати акц≥онерами
ус≥х ран≥ше випущених акц≥й. «б≥льшуЇтьс¤ ц≥н у пор¤дку, встановленому
ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, зокрема, шл¤хом випуску
нових акц≥й ≥ реал≥зац≥њ њх за рахунок додаткових грошових, матер≥альних або
≥нших внеск≥в акц≥онер≥в. ÷е так звана додаткова п≥дписка на акц≥њ. ¬она
зд≥йснюЇтьс¤ у тому самому пор¤дку, що й випуск акц≥й. јкц≥онери користуютьс¤
переважним правом на придбанн¤ акц≥й додаткового випуску перед ≥ншими особами.
«б≥льшенн¤ статутного фонду можна зд≥йснювати також завд¤ки зб≥льшенню
ном≥нальноњ вартост≥ вже випущених акц≥й, а також шл¤хом обм≥ну обл≥гац≥й на
акц≥њ. ѕрийн¤тт¤ р≥шенн¤ про зб≥льшенн¤ статутного фонду належить до
компетенц≥њ загальних збор≥в (статутом товариства може бути передбачено
зб≥льшенн¤ статутного фонду не б≥льше н≥ж на 1/3 за р≥шенн¤м правл≥нн¤
товариства). ” голосуванн≥ про затвердженн¤ результат≥в п≥дписки на додатково
випущен≥ акц≥њ беруть участь особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ на ц≥ акц≥њ.
«б≥льшенн¤ статутного фонду - це зм≥на статуту, тому це питанн¤ вир≥шують
спец≥альн≥ загальн≥ збори "з питанн¤ зм≥ни статутного фонду
товариства" (ст. 40 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥
товариства").
«меншенн¤ статутного фонду можливе шл¤хом «меншенн¤ ном≥нальноњ вартост≥
випущених акц≥й або зменшенн¤ к≥лькост≥ акц≥й шл¤хом викупу частини акц≥й у њх
власник≥в з метою анулюванн¤ цих акц≥й. «меншенн¤ статутного фонду неможливе за
на¤вност≥ заперечень кредитор≥в. –≥шенн¤ про зменшенн¤ статутного фонду
приймаЇтьс¤ у такому самому пор¤дку, ¤к ≥ про зб≥льшенн¤.
–≥шенн¤ товариства про зм≥ну статутного фонду впливаЇ на майнов≥ ≥нтереси
акц≥онер≥в, тому д≥Ї правило: товариство зобов'¤зане в≥дшкодувати власников≥
акц≥й збитки у зв'¤зку з≥ зм≥ною статутного фонду. ѕор¤док в≥дшкодуванн¤
збитк≥в мають визначати загальн≥ збори з питань зм≥ни статутного фонду. —пори
щодо в≥дшкодуванн¤ цих збитк≥в вир≥шуЇ суд або арб≥тражний суд.
ƒл¤ покритт¤ витрат, пов'¤заних з в≥дшкодуванн¤м збитк≥в, позаплановими
видатками, товариство створюЇ резервний фонд. –озм≥р цього фонду встановлюЇ
законодавство. ¬≥н маЇ бути не менше 25 в≥дсотк≥в статутного" фонду
товариства. –езервний фонд формуЇтьс¤ за рахунок чистого прибутку шл¤хом
щор≥чного в≥драхуванн¤ 5 в≥дсотк≥в прибутку до отриманн¤ необх≥дноњ суми. ошти
фонду зараховуютьс¤ на спец≥альний рахунок в установ≥ банку. –≥шенн¤ про
використанн¤ фонду приймаЇ вищий орган управл≥нн¤ товариства. –езервний фонд
маЇ ц≥льове призначенн¤, тому його кошти на ≥нш≥ ц≥л≥ не використовуютьс¤.
ќбов'¤зковим фондом у товариств≥ Ї також фонд сплати див≥денд≥в. ÷ей майновий
фонд теж формуЇтьс¤ з чистого прибутку товариства.
≤нш≥ фонди створюютьс¤, ¤кщо це передбачено статутом товариства (наприклад,
житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).
ћайнов≥ права в акц≥онерному товариств≥. упуючи акц≥ю, акц≥онер в≥дчужуЇ своЇ
майно до статутного фонду товариства. «а це майно акц≥онер д≥стаЇ специф≥чне
право - право участ≥ в акц≥онерному товариств≥. «м≥ст цього права визначено
законами ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (статт≥ 10, 11, 26,
29, 30, 33, 35, 36 ≥ 38) та "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"
(статт≥ 4, 5, 8 ≥ 9).
ѕраво участ≥ в акц≥онерному товариств≥ за зм≥стом Ї комплексним. ƒо нього
вход¤ть ¤к майнов≥ права та обов'¤зки акц≥онера, так ≥ членськ≥ (управл≥нськ≥)
права та обов'¤зки. ƒо майнових прав акц≥онера належать так≥ права:
o брати участь у розпод≥л≥ прибутк≥в товариства;
o отримувати частку прибутку товариства у вигл¤д≥ див≥денд≥в;
o отримувати частку вартост≥ майна товариства у раз≥ його л≥кв≥дац≥њ. ÷¤ частка
маЇ бути пропорц≥йною вартост≥ акц≥й, ¤к≥ належать акц≥онеров≥;
o розпор¤джатис¤ акц≥¤ми: продавати, передавати, в≥дчужувати ≥ншим способом у
пор¤дку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства;
o запов≥дати акц≥њ у спадщину;
o купувати додатково випущен≥ акц≥њ товариства. јкц≥онер несе майнов≥ обов'¤зки
стосовно товариства. ¬≥н зобов'¤заний оплачувати основн≥ та додатков≥ акц≥њ у
розм≥р≥, пор¤дку та засобами, передбаченими установчими документами товариства.
јкц≥онер зобов'¤заний сплатити повну варт≥сть акц≥й у строки, визначен≥
установчими зборами, але не п≥зн≥ше року п≥сл¤ реЇстрац≥њ товариства. ” раз≥
несплати у встановлений строк акц≥онер сплачуЇ за час простроченн¤ 10 в≥дсотк≥в
р≥чних в≥д суми простроченого платежу, ¤кщо статут товариства не передбачаЇ
≥ншоњ санкц≥њ. ѕри несплат≥ платеж≥в за акц≥¤ми прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤
встановленого строку платежу товариство маЇ право реал≥зувати ц≥ акц≥њ в
пор¤дку, передбаченому статутом.
јкц≥онери несуть ризик в≥дпов≥дальност≥ за зобов'¤занн¤ми товариства в межах
належних њм акц≥й.
ƒо членських (управл≥нських) та ≥нших прав та обов'¤зк≥в акц≥онер≥в належать
так≥:
o входити у товариство ≥ виходити з нього;
o брати участь у загальних зборах акц≥онер≥в;
o обирати ≥ бути обраними до орган≥в товариства: спостережноњ ради, правл≥нн¤,
рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ;
o брати участь в управл≥нн≥ товариством у пор¤дку, визначеному статутом
товариства ≥ законодавством;
o отримувати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства. Ќа вимогу акц≥онера
товариство зобов'¤зане надавати йому р≥чн≥ баланси, зв≥ти, протоколи збор≥в.
јкц≥онери зобов'¤зан≥: додержуватис¤ установчих документ≥в товариства ≥
виконувати р≥шенн¤ загальних збор≥в та ≥нших орган≥в управл≥нн¤ товариства, не
розголошувати комерц≥йну таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть
товариства, нести ≥нш≥ обов'¤зки, передбачен≥ законодавством та установчими
документами.
І 4. ѕравовий режим акц≥й
ѕравовий режим акц≥й регулюЇ «акон ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову
б≥ржу". ÷ей закон визначаЇ пон¤тт¤ ≥ функц≥њ акц≥й, права власника акц≥й,
пор¤док випуску ≥ придбанн¤ акц≥й та ≥нш≥ питанн¤ (статт≥ 4-9).
јкц≥¤ - це вид ц≥нного папера, њњ юридична природа обумовлена вкладом акц≥онера
у статутний фонд товариства.
—татутн≥ фонди неакц≥онерних товариств ¤к колективну власн≥сть законом
приписано розпод≥л¤ти безпосередньо на частки учасник≥в. –озм≥ри часток
визначають установч≥ документи. ѕравовою формою часток неакц≥онерних товариств
Ї св≥доцтва, ¤к≥ визначаюсь розм≥ри часток ≥ права майновоњ участ≥ член≥в
товариств у статутних фондах.
јкц≥¤, на в≥дм≥ну в≥д св≥доцтва, регулюЇ частки у статутних фондах ≥ права
акц≥онер≥в б≥льш ун≥ф≥ковано.
—татутний фонд акц≥онерного товариства ¤к колективну власн≥сть прийн¤то
розпод≥л¤ти на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, тобто
акц≥¤ Ї ≥ндив≥дуальним, але ун≥ф≥кованим регул¤тором статутного фонду ≥ прав
участ≥ акц≥онера у ньому.
« економ≥чноњ точки зору акц≥¤ ¤вл¤Ї собою нематер≥ал≥зований майновий ≥нтерес
у майн≥ товариства, з правовоњ - об≥говий ƒокумент (правовий акт встановленоњ
форми), ¤кий виражаЇ цей ≥нтерес. як правовий акт акц≥ю можна визначити в
розум≥нн≥ договору частковоњ участ≥ акц≥онера в статутному фонд≥ товариства.
—торонами цього договору Ї акц≥онер ≥ товариство. ≈коном≥чним зм≥стом
зазначеного договору Ї умови про див≥денди, про частину виручки в≥д реал≥зац≥њ
майна товариства, що припин¤Їтьс¤, про ц≥ну акц≥њ ¤к вартост≥ права частковоњ
участ≥. ѕравовою формою договору Ї акц≥¤.
ќск≥льки акц≥¤ Ї ц≥нним папером, вона маЇ точно визначен≥ законом рекв≥зити:
ф≥рмове найменуванн¤ акц≥онерного товариства та його м≥сцезнаходженн¤,
найменуванн¤ ц≥нного папера - "акц≥¤", њњ пор¤дковий номер, дату
випуску, вид акц≥њ та њњ ном≥нальну варт≥сть, ≥м'¤ власника (дл¤ ≥менноњ
акц≥њ), розм≥р статутного фонду акц≥онерного товариства на день випуску акц≥њ,
а також к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤, строк виплати див≥денд≥в та п≥дпис
голови правл≥нн¤ акц≥онерного товариства або ≥ншоњ уповноваженоњ на це особи,
печатку акц≥онерного товариства.
р≥м права участ≥, акц≥¤ посв≥дчуЇ членськ≥ права акц≥онера.
ласи (види) акц≥й. —татт¤ 4 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову
б≥ржу" передбачаЇ под≥л акц≥й на класи або види. ёридична суть класу
(виду, сер≥њ) пол¤гаЇ в тому, що акц≥њ одного класу дають њхн≥м власникам
однакове за обс¤гом право майновоњ участ≥ в товариств≥.
«а ознакою класу закон визначаЇ, по-перше, прив≥лейован≥ ≥ прост≥ акц≥њ.
ѕо-друге, залежно в≥д передбачених статутами обмежень прав в≥дчуженн¤
(трансферт) розр≥зн¤ють ≥менн≥ акц≥њ та акц≥њ на пред'¤вника (пред'¤вницьк≥).
ѕростими ≥менними закон визначаЇ акц≥њ з р≥вними правами участ≥ акц≥онер≥в,
≥мена ¤ких вход¤ть до обов'¤зкових рекв≥зит≥в акц≥њ. ¬ласниками простих ≥менних
акц≥й Ї, ¤к правило, громад¤ни.
—татус ≥менних акц≥й маЇ на уваз≥ спец≥альн≥ правила њх в≥дчуженн¤. ¬ласники
≥менних акц≥й у принцип≥ в≥льно розпор¤джаютьс¤ ними (продають, передають,
в≥дчужують ≥ншим способом), але з додержанн¤м цих правил.
ќб≥г ≥менних акц≥й ф≥ксуЇтьс¤ або товариством (ем≥тентом), ¤ке зобов'¤зане
вести реЇстр власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, або реЇстратором (юридичною
особою - суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤кий одержав у встановленому
пор¤дку дозв≥л на веденн¤ реЇстр≥в власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в), ¤кому
ем≥тент доручаЇ вести реЇстр шл¤хом укладенн¤ в≥дпов≥дного договору (п.1 ст. 9
«акону ”крањни "ѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥
електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥" в≥д 10 грудн¤ 1997 p.).
–еЇстр власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, зокрема, м≥стить ≥нформац≥ю про
ем≥тента; ≥нформац≥ю про реЇстратора; ≥нформац≥ю про випуск (категор≥ю) ц≥нних
папер≥в, дл¤ ¤кого складено реЇстр; ≥нформац≥ю про власник≥в ≥менних ц≥нних
папер≥в, зареЇстрованих у систем≥ реЇстру; ≥нформац≥ю про ном≥нальних
утримувач≥в; ≥нформац≥ю про власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в - кл≥Їнт≥в
ном≥нальних утримувач≥в; ≥нформац≥ю про ≥менн≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ обл≥ковуютьс¤
на особовому рахунку ем≥тента (п. 3.3 ѕоложенн¤ про пор¤док веденн¤ реЇстр≥в
власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в, затвердженого р≥шенн¤м ƒержавноњ ком≥с≥њ з
ц≥нних папер≥в та фондового ринку в≥д 26 травн¤ 1998 р. є 60).
–еЇстрац≥њ п≥дл¤гаЇ ≥ передача (трансферт) акц≥й ≥ншим особам, тобто перех≥д
прав участ≥. ѕрава на участь в управл≥нн≥, одержанн¤ див≥денд≥в тощо, ¤к≥
випливають з ≥менних акц≥й, можуть бути реал≥зован≥ з моменту внесенн¤ зм≥н до
реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в (п. 1 ст. 5 «акону ”крањни "ѕро
Ќац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних
папер≥в в ”крањн≥").
якщо умовами ем≥с≥њ спец≥ально не зазначено, що ≥менн≥ акц≥њ, випущен≥ в
документарн≥й форм≥, не п≥дл¤гають передач≥, передача новому власников≥
зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом повного ≥ндосаменту. ¬ цьому раз≥ п≥дставою дл¤ внесенн¤ до
системи реЇстру запис≥в про передачу прав власност≥ на акц≥њ Ї передавальне
дорученн¤ в≥д зареЇстрованоњ особи або уповноваженоњ нею особи, а також наданн¤
самих акц≥й (сертиф≥ката акц≥й). ѕ≥дставою дл¤ внесенн¤ зм≥н до реЇстру, кр≥м
передавального дорученн¤, Ї так≥ документи: догов≥р куп≥вл≥-продажу; догов≥р
даруванн¤; догов≥р м≥ни; догов≥р застави; р≥шенн¤ суду та ≥нш≥ документи зг≥дно
з чинним законодавством ”крањни.
јкц≥њ на пред'¤вника на в≥дм≥ну в≥д ≥менних обертаютьс¤ в≥льно, тобто без
≥ндосаментних процедур. јкц≥онерне товариство ф≥ксуЇ у книз≥ реЇстрац≥њ
загальну к≥льк≥сть пред'¤вницьких акц≥й.
ѕрив≥лейован≥ акц≥њ - це акц≥њ з п≥льговими правами майновоњ участ≥. ¬ласники
таких акц≥й мають певн≥ майнов≥ прив≥лењ ≥ несуть менший ризик пор≥вн¤но з
простими акц≥онерами. онкретн≥ права прив≥лейованих акц≥онер≥в визначають
загальн≥ збори акц≥онерного товариства. ќпис таких прав м≥ститьс¤ у статут≥
товариства.
ѕрив≥ле¤ми Ї насамперед переваги на одержанн¤ див≥денд≥в, а саме: р≥чний розм≥р
див≥денду ф≥ксуЇтьс¤ у процентах до ном≥нальноњ вартост≥ акц≥њ ≥ виплачуЇтьс¤
незалежно в≥д р≥чного прибутку товариства. якщо прибутку не вистачаЇ, див≥денд
виплачуЇтьс¤ з резервного фонду, а не лише з фонду див≥денд≥в.
ѕрив≥лейована акц≥¤ передбачаЇ також доплату њњ власников≥ у тому раз≥, ¤кщо
розм≥р див≥денду на прив≥лейовану акц≥ю ви¤витьс¤ нижчим в≥д див≥денду на
просту акц≥ю.
ѕрив≥леЇм Ї також пр≥оритетна участь власника прив≥лейованоњ акц≥њ в розпод≥л≥
л≥кв≥дних актив≥в товариства, ¤ке припин¤Їтьс¤.
ќск≥льки власники прив≥лейованих акц≥й ризикують ¤к п≥дприЇмц≥ менше, н≥ж
власники простих акц≥й, вони мають обмежен≥ управл≥нськ≥ права. «а загальним
правилом, прив≥лейован≥ акц≥онери не мають права на участь в управл≥нн≥
товариством, але статути можуть визначати коло питань, у розв'¤занн≥ ¤ких бере
участь ≥ ц¤ категор≥¤ акц≥онер≥в.
«акон обмежуЇ к≥льк≥сть прив≥лейованих акц≥й, њх випуск не повинен перевищувати
суми, ¤ка становить 10 в≥дсотк≥в статутного фонду акц≥онерного товариства.
І 5. ѕравовий режим див≥денд≥в
ѕравовий режим див≥денд≥в можна визначити ¤к врегульований правом колективноњ
(акц≥онерноњ) власност≥ пор¤док визначенн¤ розм≥ру, оголошенн¤ та виплати
акц≥онерам доход≥в за акц≥¤ми з чистого прибутку акц≥онерного товариства. ¬≥н
маЇ законодавчу основу. ÷е ст. 4 "ќсновн≥ характеристики акц≥й", ст.
9 "¬иплата доходу по акц≥¤х" «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥
фондову б≥ржу" ≥ ст. 15 "ѕрибуток товариства" «акону ”крањни
"ѕро господарськ≥ товариства". —татт¤ 10 останнього закону встановлюЇ
право акц≥онера на див≥денди, а ст. 41 в≥дносить пор¤док розпод≥лу прибутку
(отже, ≥ визначенн¤ див≥денд≥в) до компетенц≥њ вищого органу товариства -
загальних збор≥в. ќкрем≥ акти ≥ статт≥ законодавства про товариства детал≥зують
правовий режим див≥денд≥в.
“ерм≥н "див≥денд" латинського походженн¤ (quod dividendum est - те,
що розпод≥л¤Їтьс¤). «акон коротко визначаЇ цим терм≥ном частину прибутку
акц≥онерного товариства, ¤ку маЇ право отримати власник акц≥њ (статт≥ 4, 5 ≥ 9
«акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"). “еор≥¤ права даЇ
ширше визначенн¤: див≥денд - це частина чистого прибутку акц≥онерного
товариства, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу ≥ привласненню акц≥онерами пропорц≥йно
вартост≥ належних њм акц≥й; це також сума (величина, розм≥р) доходу акц≥онера
на одну акц≥ю. ≤накше кажучи, це ≥ частка в≥д д≥ленн¤ фонду сплати див≥денд≥в
на к≥льк≥сть акц≥й, власники (держател≥) ¤ких мають право на див≥денди. ¬
юридичному аспект≥ оголошений вищим органом товариства див≥денд Ї саме майновим
правом акц≥онера, тобто правом майновоњ вимоги до
товариства. ÷е право захищаЇтьс¤ судом (арб≥тражним судом) у позовному пор¤дку.
«а правовим режимом див≥денд в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших виплат (дистрибуц≥й)
товариства, зокрема в≥д процента (доходу) на обл≥гац≥њ. « юридичноњ точки зору
процент завжди Ї боргом товариства обл≥гац≥онеру, ¤кий п≥дл¤гаЇ задоволенню ≥з
всього майна товариства ≥ забезпечуЇтьс¤ позовним захистом.
ƒив≥денд же стаЇ боргом товариства акц≥онеров≥ лише п≥сл¤ його оголошенн¤ ≥
виплачуЇтьс¤ т≥льки з чистого прибутку.
ћайно товариства, стосовно ¤кого визначаютьс¤ ≥ з ¤кого сплачуютьс¤ див≥денди
акц≥онерам, закон називаЇ в ≥мперативн≥й форм≥. ќсновний принцип акц≥онерного
права пол¤гаЇ в даному раз≥ в тому, що д≥юче акц≥онерне товариство не маЇ права
сплачувати див≥денди за рахунок статутного фонду й ≥ншого кап≥тал≥зованого
майна п≥дприЇмства (принцип недоторканност≥ статутного фонду д≥ючого
товариства). “ому див≥денди за акц≥¤ми виплачуютьс¤ за рахунок чистого прибутку
товариства, тобто прибутку, "що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ товариства
п≥сл¤ сплати встановлених законодавством податк≥в, ≥нших платеж≥в у бюджет та
процент≥в за банк≥вський кредит" (ст. 9 «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥
папери ≥ фондову б≥ржу", ст. 15 «акону "ѕро господарськ≥
товариства").
¬иход¤чи з такого визначенн¤, джерела формуванн¤ див≥денд≥в, статути конкретних
товариств, а зг≥дно з ними проспекти ем≥с≥й акц≥й детально регулюють правовий
режим див≥денд≥в. ” статутах товариств визначаютьс¤ так≥ елементи правового
режиму див≥денд≥в (окрем≥ пункти):
o розм≥р див≥денд≥в (у розрахунку на одну звичайну акц≥ю його визначають
загальн≥ збори товариства за пропозиц≥Їю правл≥нн¤);
o строк виплат (виплата див≥денд≥в акц≥онерам зд≥йснюЇтьс¤ один раз на р≥к
прот¤гом терм≥ну, встановленого загальними зборами, п≥сл¤ прийн¤тт¤ ними
р≥шенн¤ про виплату див≥денд≥в);
o форма виплати див≥денд≥в (гот≥вкою, банк≥вським або поштовим переказом тощо).
якщо немаЇ повноњ ≥нформац≥њ про акц≥онера див≥денд депонуЇтьс¤ на рахунку
товариства. ѕроценти на неодержан≥ див≥денди не нараховуютьс¤. јкц≥онери
зобов'¤зан≥ у визначений строк пов≥домл¤ти про зм≥ну адреси ≥/або банк≥вського
рахунка. ≤накше товариство не в≥дпов≥даЇ за несвоЇчасн≥сть сплати див≥денд≥в;
o початок нарахуванн¤ (див≥денди нараховуютьс¤ з моменту реЇстрац≥њ особи ¤к
акц≥онера в реЇстр≥ акц≥онер≥в товариства, причому пропорц≥йно внесен≥й за
акц≥њ сум≥);
o розм≥р див≥денд≥в (не може бути вище рекомендованого правл≥нн¤м. «агальн≥
збори можуть зменшити розм≥р див≥денд≥в);
o пор¤док виплати див≥денд≥в вибулим ≥ новим акц≥онерам (при куп≥вл≥ акц≥й на
вторинному ринку ц≥нних папер≥в див≥денди за минулий пер≥од виплачуютьс¤
акц≥онеров≥, зареЇстрованому в товариств≥ на момент виплати див≥денд≥в).
ёридичною п≥дставою одержанн¤ див≥денд≥в акц≥онерами за загальним правилом
визначено купонн≥ листи на виплату див≥денд≥в (ст. 4 «акону ”крањни "ѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"). упон Ї правовим актом, що може додаватис¤
до акц≥њ, ≥ посв≥дчуЇ права акц≥онера на одержанн¤ див≥денд≥в. –екв≥зитами
купона Ї пор¤дковий номер купона, пор¤дковий номер акц≥њ, за ¤кою виплачуютьс¤
див≥денди, найменуванн¤ акц≥онерного товариства ≥ р≥к виплати див≥денд≥в.
І 6. ”правл≥нн¤ акц≥онерним товариством
√осподарськ≥ функц≥њ ≥ права акц≥онерного товариства ¤к суб'Їкта права у
правов≥дносинах реал≥зують його органи управл≥нн¤.
јкц≥онерне товариство Ї п≥дприЇмством з найб≥льш складною управл≥нською
структурою, що обумовлено так званою акц≥онерною власн≥стю, тобто тим, що
акц≥онерне товариство Ї об'Їктом ≥ суб'Їктом права колективноњ власност≥
акц≥онер≥в, права на частки ¤коњ, за загальним правилом, Ї трансфертними,
можуть в≥льно передаватис¤ ними ≥ншим особам.
« урахуванн¤м такоњ особливост≥ колективноњ власност≥ св≥това теор≥¤
акц≥онерного товариства (компан≥њ, корпорац≥њ) виробила три основн≥ принципи
орган≥зац≥њ управл≥нн¤ товариством, ¤к≥ традиц≥йно застосовуютьс¤ загальним ≥
статутним акц≥онерним законодавством та практикою.
ѕерший принцип - це розмежуванн¤ компетенц≥йними правовими нормами
(законодавчими, статутними) функц≥й колективного власника (акц≥онери) ≥ функц≥й
централ≥зованого управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю товариства. ≤ншими словами -
розмежуванн¤ економ≥чноњ влади колективноњ власност≥ ≥ функц≥й управл≥нн¤
майном товариства у процес≥ звичайноњ д≥ловоњ активност≥. ÷ей принцип вт≥люЇ
орган≥зац≥ю ≥ виражаЇ д≥¤льн≥сть та управл≥нську компетенц≥ю вищого органу
товариства, ¤ким закон визначив його загальн≥ збори. ÷е орган влади й
управл≥нськоњ компетенц≥њ вс≥х акц≥онер≥в товариства.
ƒругий принцип - централ≥зац≥¤ кер≥вництва поточною (звичайною) д≥¤льн≥стю
товариства в руках компетентного виконавчого органу на чол≥ з кер≥вником, ¤кий
без дорученн¤ д≥Ї в≥д ≥ме-
н≥ товариства. ÷ентрал≥зац≥ю вт≥люють ≥ виражають виконавч≥ органи, ¤кими
закон, за загальним правилом, визначив правл≥нн¤ товариства, голову ≥ член≥в
правл≥нн¤. —татутом товариства можуть бути передбачен≥ ≥нш≥ органи, наприклад,
рада директор≥в. ÷е виконавська управл≥нська влада в товариств≥, ¤ка
складаЇтьс¤
з посадових ос≥б.
ѕосадовими особами орган≥в управл≥нн¤ акц≥онерного товариства визнаютьс¤ голова
та члени ради товариства (спостережноњ ради), голова та члени виконавчого
органу, голова рев≥з≥йноњ
ком≥с≥њ.
ѕосадовими особами орган≥в управл≥нн¤ акц≥онерного товариства не можуть бути
члени виборних орган≥в громадських орган≥зац≥й, в≥йськовослужбовц≥, посадов≥
особи орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ,
арб≥тражного суду, державного нотар≥ату, а також орган≥в державноњ влади ≥
управл≥нн¤, ¤к≥ покликан≥ зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю товариства. ќсоби,
¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, не можуть бути посадовими
особами тих товариств, ¤к≥ зд≥йснюють цей вид д≥¤льност≥. ќсоби, ¤к≥ мають
непогашену судим≥сть за крад≥жки, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини, не
можуть об≥ймати у товариств≥ кер≥вн≥ посади ≥ посади, пов'¤зан≥ з матер≥альною
в≥дпов≥дальн≥стю.
«г≥дно з≥ ст. 48 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" головою
та членами правл≥нн¤ товариства можуть бути особи, ¤к≥ перебувають з
товариством у трудових в≥дносинах. “обто, ц≥ посадов≥ особи можуть мати у
товариств≥ правовий статус не т≥льки акц≥онер≥в (сп≥ввласник≥в п≥дприЇмства), а
й найманих прац≥вник≥в.
“рет≥й принцип - вищий ≥ пост≥йний поточний контроль акц≥онер≥в (¤к засновник≥в
≥ сп≥ввласник≥в товариства) за управл≥нською та ф≥нансово-господарською
д≥¤льн≥стю правл≥нн¤. ¬ орган≥зац≥йн≥й структур≥ зазначен≥ п≥дконтрольн≥ сфери
традиц≥йно розд≥лен≥. “ому акц≥онерне товариство, за загальним правилом, маЇ
два контрольн≥ органи - вищий контрольний ≥ контрольний. ¬ищий контроль
управл≥нськоњ д≥¤льност≥ правл≥нн¤ товариства зд≥йснюЇ спостережна рада (рада)
товариства. ÷е незалежна в≥д правл≥нн¤ контрольна влада, ¤ка Ї одн≥Їю з форм
реал≥зац≥њ економ≥чноњ влади колективноњ власност≥ акц≥онер≥в.
онтроль ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ правл≥нн¤ зд≥йснюЇ рев≥з≥йна
ком≥с≥¤ товариства.
як функц≥њ, так ≥ повноваженн¤ (компетенц≥ю) названих орган≥в у товариств≥
нормативне розмежован≥ компетенц≥йними (законодавчими та статутними) нормами.
” законодавств≥ функц≥њ та компетенц≥ю орган≥в товариства врегульовано методом
виключенн¤. “ак, д≥Ї в≥дкритий перел≥к питань компетенц≥њ загальних збор≥в.
«г≥дно з≥ статутом товариства њхн≥м р≥шенн¤м виконанн¤ окремих функц≥й (з
делегуванн¤м в≥дпов≥дних повноважень) цього органу може бути покладено на
спостережну раду та правл≥нн¤. ƒо компетенц≥њ правл≥нн¤ належать будь-¤к≥
питанн¤ д≥¤льност≥ товариства, кр≥м тих, що перебувають у в≥данн≥ загальних
збор≥в та спостережноњ ради.
‘ункц≥њ, компетенц≥ю та пор¤док д≥¤льност≥ загальних збор≥в врегульовано
безпосередньо «аконом ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" (статт≥
41-46). «алежно в≥д зм≥сту њхн≥ функц≥њ можна под≥лити на орган≥зац≥йн≥ та
ф≥нансово-господарськ≥.
ќрган≥зац≥йн≥ функц≥њ - це:
а) засновницьк≥ (визначенн¤ орган≥зац≥йноњ структури товариства; створенн¤,
реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й, представництв;
припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства, призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ,
затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу);
б) нормотворч≥ (внесенн¤ зм≥н до статуту товариства; затвердженн¤ статут≥в та
положень доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й, представництв, правил процедури та ≥нших
внутр≥шн≥х документ≥в товариства);
в) "посадов≥" (обранн¤ та в≥дкликанн¤ член≥в спостережноњ ради
товариства, член≥в виконавчого органу, член≥в рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ; визначенн¤
умов оплати прац≥ посадових ос≥б товариства, його доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й
та представництв; винесенн¤ р≥шень про прит¤гненн¤ до матер≥альноњ
в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б орган≥в управл≥нн¤ товариства).
–≥шенн¤ щодо зм≥ни статуту товариства, припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства,
створенн¤ та припиненн¤ д≥¤льност≥ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв
правомочн≥ за прийн¤тт¤ њх 3/4 голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах.
« решти питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥
беруть участь у зборах.
ƒо ф≥нансово-господарських функц≥й належать визначенн¤ найважлив≥ших
господарських питань ≥ затвердженн¤ акт≥в. «бори визначають: 1) основн≥ напр¤ми
д≥¤льност≥ товариства; 2) пор¤док покритт¤ його збитк≥в.
«бори затверджують так≥ господарсько-правов≥ акти: а) плани та зв≥ти про њх
виконанн¤; б) зв≥ти правл≥нн¤ про р≥чн≥ результати д≥¤льност≥ товариства ≥
доч≥рн≥х п≥дприЇмств; в) зв≥ти ≥ висновки рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ; г) пор¤док
розпод≥лу прибутку; д) договори (угоди), укладеш на суму, що перевищуЇ
зазначену в статут≥ товариства. ƒо компетенц≥њ збор≥в належить розв'¤занн¤ пи-
танн¤ про придбанн¤ товариством акц≥й, що випускаютьс¤ ним. «г≥дно з≥ статутом
збори (¤к вищий орган) можуть в≥днести до своЇњ компетенц≥њ й ≥нш≥ питанн¤.
функц≥њ ≥ компетенц≥¤ правл≥нн¤. ѕравл≥нн¤ Ї органом управл≥нн¤ товариства,
¤кий зд≥йснюЇ оперативне управл≥нн¤ його д≥¤льн≥стю. ÷е орган, п≥дзв≥тний
зборам. «бори визначають персональний склад правл≥нн¤, стратег≥ю його
д≥¤льност≥. ќперативне управл≥нн¤ товариством передбачаЇ, що правл≥нн¤ вир≥шуЇ
ус≥ питанн¤ д≥¤льност≥ товариства, в тому числ≥ делегован≥ зборами, кр≥м
питань, що належать до виключноњ компетенц≥њ збор≥в (внесенн¤ зм≥н до статуту
товариства; затвердженн¤ р≥чних зв≥т≥в д≥¤льност≥ товариства, зв≥т≥в ≥
висновк≥в рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ; створенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ доч≥рн≥х
п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв, затвердженн¤ њхн≥х статут≥в та положень;
прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства, призначенн¤
л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу).
–оботою правл≥нн¤ керуЇ голова правл≥нн¤, ¤кий призначаЇтьс¤ або обираЇтьс¤
в≥дпов≥дно до статуту товариства. √олова правл≥нн¤ акц≥онерного товариства маЇ
право без дов≥реност≥ зд≥йснювати д≥њ в≥д ≥мен≥ товариства. —татутом може бути
надано право представництва без дов≥реност≥ ≥ членам правл≥нн¤. √олова
правл≥нн¤ орган≥зуЇ веденн¤ протокол≥в зас≥данн¤ правл≥нн¤. нига протокол≥в
маЇ бути у будь-¤кий час надана акц≥онерам. Ќа њх вимогу видаютьс¤ засв≥дчен≥
вит¤ги з книги протокол≥в.
—постережна рада (рада акц≥онерного товариства) Ї органом, ¤кий представл¤Ї
≥нтереси акц≥онер≥в у перерв≥ м≥ж проведенн¤м загальних збор≥в ≥ в межах
компетенц≥њ, визначеноњ статутом, контролюЇ ≥ регулюЇ д≥¤льн≥сть правл≥нн¤.
¬ акц≥онерному товариств≥, ¤ке нал≥чуЇ понад 50 акц≥онер≥в, створенн¤ ради
акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) Ї обов'¤зковим.
—татутом акц≥онерного товариства або за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в на
раду акц≥онерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконанн¤
де¤ких функц≥й, що належать до компетенц≥њ загальних збор≥в. ѕитанн¤, в≥днесен≥
статутом акц≥онерного товариства до виключноњ компетенц≥њ ради акц≥онерного
товариства (спостережноњ ради), не можуть бути передан≥ на вир≥шенн¤ виконавчих
орган≥в товариства.
аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни 19 липн¤ 1993 р. затверджено ѕоложенн¤ про
спостережну раду, ¤ке поширюЇтьс¤ на акц≥онерн≥ товариства, створен≥ у процес≥
корпоратизац≥њ державних п≥дприЇмств та закритих акц≥онерних товариств. ÷им
актом, по-перше, визначено склад спостережних рад. ÷е представники засновника,
акц≥онер≥в (кр≥м член≥в правл≥нн¤), уповноважен≥ представники обслуговуючих
банк≥вських установ, Ї представники трудових колектив≥в, орган≥в приватизац≥њ.
ўодо ≥нших суб'Їкт≥в (без участ≥ держави) визначенн¤ складу спостережноњ ради
належить до компетенц≥њ самих товариств. якщо товариство в≥днесено до категор≥њ
монопол≥ст≥в, до спостережноњ ради може входити представник јнтимонопольного
ком≥тету. ѕо-друге, персональний склад ради в акц≥онерному товариств≥,
створеному шл¤хом корпоратизац≥њ, формуЇтьс¤ зверху: за пропозиц≥Їю засновника
(м≥н≥стерства, ≥ншого уповноваженого органу) його затверджують ћ≥нф≥н,
ћ≥неконом≥ки, ‘онд державного майна ”крањни (њх сп≥льна пост≥йна ком≥с≥¤).
ѕризначена зверху рада д≥Ї до перших загальних збор≥в акц≥онер≥в, ¤к≥
скликаютьс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про приватизац≥ю майна товариства. ѕерш≥
збори обирають нову спостережну раду товариства.
‘ункц≥њ спостережноњ ради под≥л¤ютьс¤ на контрольн≥ у сфер≥ управл≥нн¤ та
контрольн≥ у сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥ товариства. ” перш≥й сфер≥ рада
затверджуЇ голову правл≥нн¤ (¤кщо це не директор корпоратизованого державного
п≥дприЇмства), за його поданн¤м - член≥в правл≥нн¤, анал≥зуЇ д≥њ правл≥нн¤ щодо
управл≥нн¤ товариством. ” друг≥й сфер≥ рада розгл¤даЇ й анал≥зуЇ зв≥ти правл≥нн¤,
рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ товариства; анал≥зуЇ д≥њ правл≥нн¤ щодо реал≥зац≥њ
≥нвестиц≥йноњ, технолог≥чноњ та ц≥новоњ пол≥тики, додержанн¤ товариством
номенклатури товару (послуг); Ї ≥н≥ц≥атором позачергових рев≥з≥й та
аудиторських перев≥рок господарських ≥ ф≥нансових результат≥в роботи
товариства; погоджуЇ операц≥њ товариства щодо розпор¤дженн¤ майном на визначену
статутом суму; вносить засновнику ≥ зборам пропозиц≥њ з питань д≥¤льност≥
товариства. –ада не маЇ права втручатис¤ в оперативн≥ д≥њ товариства.
ƒл¤ виконанн¤ контрольних функц≥й рада над≥лена правом отримувати ≥нформац≥ю
про д≥¤льн≥сть товариства; заслуховувати зв≥ти правл≥нн¤ та посадових ос≥б з
окремих питань њхньоњ д≥¤льност≥; припин¤ти повноваженн¤ тих член≥в правл≥нн¤,
¤ких затверджуЇ; залучати до анал≥зу окремих питань експерт≥в.
‘ормою роботи ради Ї зас≥данн¤ (правомочн≥ за на¤вност≥ на них 2/3 член≥в
ради), на ¤ких приймаютьс¤ р≥шенн¤ б≥льш≥стю голос≥в (вир≥шальним за р≥вност≥ Ї
голос голови). «ас≥данн¤ провод¤тьс¤ щоквартально. ѕозачергов≥ зас≥данн¤ ради
можуть бути скликан≥ на вимогу голови ради, правл≥нн¤ та третини член≥в ради.
” межах повноважень члени ради ¤к посадов≥ особи товариства несуть
в≥дпов≥дальн≥сть за додержанн¤ ≥нтерес≥в держави,
акц≥онер≥в.
–ада п≥дзв≥тна засновников≥ (у процес≥ корпоратизац≥њ) ≥ зборам. ¬она подаЇ њм
р≥чний зв≥т про свою роботу. якщо ц≥ органи визнають роботу ради незадов≥льною,
вони подають ком≥с≥њ пропозиц≥њ про зм≥ни у склад≥ ради. ”тримуЇтьс¤ рада за
рахунок товариства.
як зазначалос¤, контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю правл≥нн¤
акц≥онерного товариства зд≥йснюЇ рев≥з≥йна ком≥с≥¤, ¤ка обираЇтьс¤ з числа
акц≥онер≥в.
„ленами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ не можуть бути члени правл≥нн¤, ради акц≥онерного
товариства (спостережноњ ради) та ≥нш≥ посадов≥ особи.
ѕор¤док д≥¤льност≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та њњ к≥льк≥сний склад затверджують
загальн≥ збори акц≥онер≥в зг≥дно з≥ статутом товариства.
ѕерев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ правл≥нн¤ рев≥з≥йна ком≥с≥¤
проводить за дорученн¤м загальних збор≥в, ради акц≥онерного товариства
(спостережноњ ради), з њњ власноњ ≥н≥ц≥ативи або на вимогу акц≥онер≥в, ¤к≥
волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 10 в≥дсотками голос≥в. –ев≥з≥йн≥й ком≥с≥њ
акц≥онерного товариства мають бути подан≥ вс≥ матер≥али, бухгалтерськ≥ або ≥нш≥
документи та особист≥ по¤сненн¤ службових ос≥б на њњ вимогу.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ допов≥даЇ про результати проведених нею перев≥рок загальним
зборам акц≥онерного товариства або рад≥ акц≥онерного товариства (спостережн≥й
рад≥).
„лени рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ мають право брати участь з правом дорадчого голосу у
зас≥данн¤х правл≥нн¤.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ за р≥чними зв≥тами та балансами складаЇ висновок. Ѕез
висновку рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ загальн≥ збори акц≥онер≥в не вправ≥ затверджувати
баланс.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ зобов'¤зана вимагати позачергового скликанн¤ загальних збор≥в
акц≥онер≥в у раз≥ виникненн¤ загрози ≥стотним ≥нтересам акц≥онерного товариства
або ви¤вленн¤ зловживань, вчинених посадовими особами.
«авданн¤
та запитанн¤ на закр≥пленн¤ вивченого
1. ўо таке господарське товариство?
2. Ќазв≥ть види господарських товариств за законодавством ”крањни.
3. ƒайте визначенн¤ акц≥онерного товариства (AT).
4. ” чому пол¤гаЇ специф≥ка правового статусу AT?
5. як≥ Ї види AT, у чому пол¤гають њх особливост≥?
6. ’то так≥ засновники ≥ учасники AT?
7. Ќазв≥ть основн≥ стад≥њ створенн¤ AT.
8. як≥ фонди створюютьс¤ в AT?
9. Ќазв≥ть основн≥ майнов≥ права акц≥онера.
10. ўо таке акц≥¤? як≥ види акц≥й ви знаЇте?
11. ўо таке див≥денд ≥ ¤к≥ основн≥ елементи його правового режиму?
12. Ќа ¤ких принципах орган≥зуЇтьс¤ управл≥нн¤ AT?
13. як≥ функц≥њ ≥ повноваженн¤ загальних збор≥в?
14. Ќазв≥ть функц≥њ ≥ компетенц≥ю правл≥нн¤ AT.
15. Ќазв≥ть функц≥њ ≥ компетенц≥ю спостережноњ ради AT.
16. Ќазв≥ть функц≥њ ≥ компетенц≥ю рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ AT.
